Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
13 березня 2020 р. № 520/1149/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 березня 2018 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пенсію, призначену згідно ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням всіх перерахунків здійснених на підставі підпункту «в» пункту 7 Порядку призначення виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 №418 в повному розмірі без обмежень її максимальним розміром пенсії з 01 березня 2018 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати пенсії за період з 01 березня 2018 року до моменту виплати поточної пенсії в повному розмірі без обмежень її максимальним розміром пенсії за рішенням Суду.
- допустити до негайного виконання рішення Суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення за один місяць.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років з 2000 року як працівник льотно-випробного складу на підставі ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак, позивач зазначив, що позивачу не проведено перерахунок пенсії відповідно підпункту «в» пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року № 418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 713), що на думку позивача, є протиправним.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, зазначив, що всі дії були вчинені в межах діючого на той час законодавства.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як працівник льотно-випробного складу, відповідно до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2000 року.
Відповідно до відповідей ГУ ПФУ в Харківській області №7390/02.16-20 від 18.10.2019р. та №14/02.16-20 від 03.01.2020р. позивачу стало відомо про обмеження його пенсії граничним розміром, та зазначено, що виплата пенсії здійснюється з урахуванням максимального розміру пенсії, встановленого ч.2 Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VІ (надалі - ЗУ №3668-VІ), виходячи з десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
З роздруківок з ІКІС ПФУ від 14.11.2019р. та від 30.05.2018р. вбачається, що вказане обмеження соціальних прав позивача розпочалось з 01.03.2018р.
Згідно зі ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною третьою статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Згідно з пунктом «в» пункту 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З врахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що нормами законодавства передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення, середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.
Відповідно до частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-УІІІ з 01 січня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Такі самі вимоги передбачені ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що внесені тим самим законом з 01 січня 2017 року.
Однак, суд звертає увагу, що п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з абзц. 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3668-VІ передбачено, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Суд зазначає, що вказана норма Закону №3668-VІ стосується виплат пенсії, призначеної до 01.10.2011 року, та розмір якої перевищував встановлений цим законом максимальний розмір. Виплата таких пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.
Таким чином, враховуючи обставини часу призначення пенсії позивачу і положень абзацу 1 п.2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3668-VІ обмеження пенсії максимальним розміром, до позивача не застосовується.
Водночас відповідач в порушення зазначених положень законодавства протиправно здійснив обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), №17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).
Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.
Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
Згідно зі статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані або обмежені. Звуження змісту прав і свобод особи означає зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або величину (кількість) благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Таким чином, суд доходить висновку, що обмеження відповідачем розміру пенсійної виплати позивачу із посиланням на зміни пенсійного законодавства, норми якого на нього не поширюються є неприпустимим.
Відповідно, відповідач обмежуючи розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотриманням вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд вважає необхідним зазначити, що невиплата позивачу призначеної пенсії у повному обсязі є позбавленням останнього його конституційного права на соціальний захист у разі досягнення пенсійного віку визначеного Законом.
Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 згідно пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 №418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 №713) з 01 березня 2018, з урахуванням вже виплаченої пенсії та без обмеження граничним розміром.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.139, 241-247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з 01 березня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пенсію, призначену згідно ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням всіх перерахунків здійснених на підставі підпункту «в» пункту 7 Порядку призначення виплати пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 №418 в повному розмірі без обмежень її максимальним розміром пенсії з 01 березня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати пенсії за період з 01 березня 2018 року до моменту виплати поточної пенсії в повному розмірі без обмежень її максимальним розміром пенсії за рішенням Суду.
Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань сплачену суму судового збору в розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя Кухар М.Д.