П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3234/19
Категорія: 102010000 Головуючий в 1 інстанції: Мороз О.А.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту: 06.12.2019 р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки (далі МОН) України про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо повідомлення чи має позивач, випускник Миколаївського державного педагогічного інституту 1981 року, право на отримання дубліката диплома бакалавра;
- зобов'язання відповідача повідомити чи має позивач, як випускник Миколаївського державного педагогічного інституту 1981 року, право на отримання дубліката диплома бакалавра.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 28 серпня 2019 року він звернувся в порядку Закону України "Про звернення громадян" на Урядову гарячу лінію Міністерства освіти і науки України з проханням повідомити чи має він право на отримання дубліката диплома бакалавра. Відповідач не надав відповідь на його звернення, чим порушив право на отримання правової інформації, необхідної йому для отримання документа про вищу освіту, здобуту в 1981 році.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач неодноразово звертався до Міністерства освіти з питаннями, що стосуються видачі йому дубліката диплома про вищу освіту, отриману позивачем в 1981 році у Миколаївському державному педагогічному інституті імені В.Г. Бєлінського та інших питань, що стосуються видачі документів про вищу освіту, здобуту особами до 1991 року. На звернення від 28 серпня 2019 року № ІЛ-9636287 позивачеві надано письмову відповідь за вихідним №3/1472-19 від 01 жовтня 2019 року. Так, у відповіді відповідач вказав: "Міністерством освіти і науки України неодноразово надавались Вам ґрунтовні відповіді з роз'ясненнями з питань, що стосуються видачі Вам Миколаївським національним університетом імені В.О. Сухомлинського дубліката диплома про вищу освіту, здобуту Вами у 1981 році в Миколаївському державному педагогічному інституті імені В.Г. Бєлінського, а також можливості отримання Вами дубліката диплома наразі, відповідно до чинного законодавства.
Зокрема, протягом тільки 2018, 2019 років Міністерством надіслано Вам такі відповіді від 16 січня 2018 року №1/1-474, від 30 січня 2018 року №1/11-1034, від 05 квітня 2018 року №1/11-3853, від 26 грудня 2018 року №1/11-14652, від 04 березня 2019 року №1/11-2255, від 12 березня 2019 року №1/11-2540, від 26 березня 2019 року №1/11-3052 та №1/11-3053, від 03 травня 2019 року №3.4.3/8-19, від 18 червня 2019 року №1/11-5654, від 19 червня 2019 року №3.4.3/87-19, від 12 вересня 2019 року №3/1252-19".
Відповідач наголошує, що у листах від 04 березня 2019 року №1/11-2255, від 12 березня 2019 року №1/11-2540, від 26 березня 2019 року №1/11-3052, від 03 травня 2019 року №3.4.3/8-19, від 19 червня 2019 року №3.4.3/87-19, від 12 вересня 2019 року №3/1252-19, ним детально обґрунтовано ОСОБА_3 про те, чому саме дублікат диплома спеціаліста має бути виданий Миколаївським національним університетом імені В.О. Сухомлинського. Міністерство освіти вважає, що позивач отримав роз'яснення на своє звернення в повному обсязі, а той факт, що зміст роз'яснень, на думку позивача, не забезпечив поновлення порушених прав, не свідчить про допущення протиправної бездіяльності відповідачем, тому вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій не погоджується із твердженням відповідача, що в разі видачі первинного документу про вищу освіту до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України №354 від 16 квітня 1997 року, дублікат документа про вищу освіту видається за формою диплома спеціаліста. Позивач вважає, що відповідач не відповів на його конкретне запитання, чим порушив право на отримання правової інформації.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до МОН України (пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 38621185) про визнання протиправною бездіяльності щодо повідомлення чи має ОСОБА_2 , випускник Миколаївського державного педагогічного інституту 1981 року, право на отримання дубліката диплома бакалавра та зобов'язання повідомити чи має ОСОБА_2 , як випускник Миколаївського державного педагогічного інституту 1981 року, право на отримання дубліката диплома бакалавра - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_2 зазначає, що відповідач не відповів на його конкретне запитання у зверненні, отже порушив його право на отримання правової інформації щодо видачі йому дубліката диплома спеціаліста з вказаною у ньому кваліфікацією бакалавра.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
28 серпня 2019 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію та зазначив, що йому має бути виданий дублікат диплома бакалавра, оскільки термін його навчання (4 роки) та кваліфікація, що була вказана у дипломі відповідає кваліфікації, яку присвоюють випускникам освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. Водночас, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, відмовляє йому у видачі дубліката диплома бакалавра та просив повідомити чи має він право на отримання дубліката диплома бакалавра замість дубліката диплома, який видавався у 1981 році.
На звернення від 28 серпня 2019 року Міністерством освіти надано письмову відповідь від 01 жовтня 2019 року за вихідним №3/1472-19.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач всупереч ст. 77 КАС України не довів суду, що відповідачем допущено бездіяльність щодо повідомлення чи має позивач, випускник Миколаївського державного педагогічного інституту 1981 року, право на отримання дубліката диплома бакалавра.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 1, 5 ,19, 22, 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації", які регулюють спірні правовідносини.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Частинами 1 та 2 ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст. 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №630, визначено, що Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, на наукової, технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Як вбачається зі змісту звернення ОСОБА_4 від 28 серпня 2019 року до Урядової гарячої лінії, Міністерство освіти і науки України, позивач звернувся з проханням повідомити чи має він право на отримання дубліката диплома бакалавра.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що в позовній заяві позивач стверджував, що не отримував відповідь від Міністерства освіти, що і було розцінено ним як протиправна бездіяльність.
Разом з тим, відповідач надав письмову відповідь на звернення позивача від 28 серпня 2019 року в порядку передбаченому Законом України "Про звернення громадян", а відтак не допустив протиправної бездіяльності.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відповідач не відповів на його конкретне запитання у зверненні, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою про отримання інформації щодо можливості отримання ним дублікату диплома бакалавра.
МОН України надіслано позивачу відповіді від 16 січня 2018 року №1/1-474, від 30 січня 2018 року №1/11-1034, від 05 квітня 2018 року №1/11-3853, від 26 грудня 2018 року №1/11-14652, від 04 березня 2019 року №1/11-2255, від 12 березня 2019 року №1/11-2540, від 26 березня 2019 року №1/11-3052 та №1/11-3053, від 03 травня 2019 року №3.4.3/8-19, від 18 червня 2019 року №1/11-5654, від 19 червня 2019 року №3.4.3/87-19, від 12 вересня 2019 року №3/1252-19".
В письмовій відповіді на звернення позивача від 28 серпня 2019 року, МОН України інформує позивача про те, що йому неодноразово надавались обґрунтовані відповіді з роз'яснення питань, що стосуються видачі ОСОБА_5 . Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського дубліката диплома про вищу освіту, здобуту ним у 1981 році в Миколаївському державному педагогічному інституті імені В.Г. Бєлінського, а також можливості отримання ним дубліката диплома.
Судова колегія дослідивши зміст вищезазначених відповідей вважає, що відповідачем детально обґрунтовано ОСОБА_3 про те, чому саме дублікат диплома спеціаліста йому має бути виданий Університетом.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач всупереч ст. 77 КАС України не довів суду, що відповідачем допущено бездіяльність щодо повідомлення чи має ОСОБА_2 , випускник Миколаївського державного педагогічного інституту 1981 року, право на отримання дубліката диплома бакалавра.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 .
Судові витрати по справі відсутні, оскільки позивач на підставі ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.