Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 березня 2020 р. № 520/527/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Муравської І.Ю.,
за участі:
представника відповідача Наумецької Е.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
14.01.2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області №0214265706 від 18.12.2019 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10730 гривень 42 копійки.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що податкове повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області №0214265706 від 18.12.2019 року, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
В судове засідання позивач не прибула, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.
В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб, за результатами якої складено акт перевірки №232/20-40-57-07/ НОМЕР_1 від 22.10.2019 року.
Згідно висновків акту перевірки, позивачем порушено п.295.1 ст.295 ПКУ в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку (код бюджетної класифікації 18050401) у період з 01.01.2017 року по 22.10.2019 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0214265706 від 18.12.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 10730,42 грн.
Згідно з розрахунком штрафної санкції до вказаного податкового повідомлення - рішення: податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_2 граничний термін сплати 20.08.2015 року, дата операції сплати 10.02.2017 року, сума сплаченого боргу 1984,55 грн., із затримкою 541 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_3 граничний термін сплати 20.11.2015 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 970,95 грн., із затримкою 512 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_3 граничний термін сплати 20.11.2015 року, дата операції сплати 13.04.2017 року, сума сплаченого боргу 500,00 грн., із затримкою 511 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_2 граничний термін сплати 20.08.2015 року, дата операції сплати 06.01.2017 року, сума сплаченого боргу 2700,00 грн., із затримкою 506 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_3 граничний термін сплати 20.11.2015 року, дата операції сплати 10.02.2017 року, сума сплаченого боргу 1015,45 грн., із затримкою 449 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_4 граничний термін сплати 07.04.2016 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 14886,40 грн., із затримкою 373 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_5 граничний термін сплати 21.05.2016 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 6282,50 грн., із затримкою 329 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_6 граничний термін сплати 20.11.2016 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 6282,50 грн., із затримкою 146 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_7 граничний термін сплати 21.05.2017 року, дата операції сплати 15.08.2017 року, сума сплаченого боргу 5195,10 грн., із затримкою 87 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_8 граничний термін сплати 20.02.2017 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 6491,75 грн., із затримкою 54 дні; податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_9 граничний термін сплати 20.08.2017 року, дата операції сплати 28.09.2017 року, сума сплаченого боргу 7342,90 грн., із затримкою 40 дні.
Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, звернулась з даним позовом до суду.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0214265706 від 18.12.2019 року, в частині застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6924 грн. 47 коп., суд зазначає наступне.
Згідно п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків відповідно до законодавства.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Згідно з п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 76.2 статті 76 ПК України встановлено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно з п.76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Так, згідно акту №232/20-40-57-07/ НОМЕР_1 від 22.10.2019 року перевірка мала була проведена за період з 01.01.2017 року по 22.10.2019 року.
При цьому, податковим органом перевірялась сплата узгодженого податкового зобов'язання зокрема за податковими деклараціями платника єдиного податку фізичної особи - підприємця з граничними термінами сплати податку за вказаними деклараціями з 20.08.2015 року по 20.11.2016 року.
Тобто, контролюючий орган встановлюючи вказані порушення вийшов за межі перевірки.
Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що позивачем самостійно визначено податкове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб шляхом подання зокрема податкових декларацій з граничними термінами сплати податку за вказаними деклараціями з 20.08.2015 року по 20.11.2016 року.
Пунктом 126.1 статті 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Так, податковим повідомленням-рішенням №0214265706 від 18.12.2019 року до позивача застосовано штрафні санкції зокрема за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_2 граничний термін сплати 20.08.2015 року, дата операції сплати 10.02.2017 року, сума сплаченого боргу 1984,55 грн., із затримкою 541 дні; податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_3 граничний термін сплати 20.11.2015 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 970,95 грн., із затримкою 512 дні; податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_3 граничний термін сплати 20.11.2015 року, дата операції сплати 13.04.2017 року, сума сплаченого боргу 500,00 грн., із затримкою 511 дні; податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_2 граничний термін сплати 20.08.2015 року, дата операції сплати 06.01.2017 року, сума сплаченого боргу 2700,00 грн., із затримкою 506 дні; податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_3 граничний термін сплати 20.11.2015 року, дата операції сплати 10.02.2017 року, сума сплаченого боргу 1015,45 грн., із затримкою 449 дні; податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_4 граничний термін сплати 07.04.2016 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 14886,40 грн., із затримкою 373 дні; податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_5 граничний термін сплати 21.05.2016 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 6282,50 грн., із затримкою 329 дні; податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_6 граничний термін сплати 20.11.2016 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 6282,50 грн., із затримкою 146 дні.
Пунктом 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.114.1 ст.114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Таким чином, приписи ПК України пов'язують відлік строку давності для застосування штрафних санкцій до платника податків саме із останнім днем граничного терміну сплати грошових зобов'язань.
Як встановлено вище, позивачем подано податкові декларації з єдиного податку з фізичних осіб з граничними термінами сплати податку за вказаними деклараціями з 20.08.2015 року по 20.11.2016 року.
Враховуючи дату прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення (18.12.2019 року), якими до позивача застосовано штрафні санкції, а також дати граничного терміну сплати за податковими деклараціями, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення в частині суми штрафу 6924, 47 грн. прийнято податковим органом поза межами 1095 днів.
З огляду на викладене, ГУ ДПС у Харківській області не враховано норми 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, тобто, строку давності для застосування штрафних санкцій.
За таких обставин, податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0214265706 від 18.12.2019 року, в частині застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6924 грн. 47 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0214265706 від 18.12.2019 року, в частині застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3805 грн. 95 коп., суд зазначає наступне.
Як встановлено вище, позивачем зокрема подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_7 граничний термін сплати 21.05.2017 року, дата операції сплати 15.08.2017 року, сума сплаченого боргу 5195,10 грн., із затримкою 87 дні; податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_8 граничний термін сплати 20.02.2017 року, дата операції сплати 14.04.2017 року, сума сплаченого боргу 6491,75 грн., із затримкою 54 дні; податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця НОМЕР_9 граничний термін сплати 20.08.2017 року, дата операції сплати 28.09.2017 року, сума сплаченого боргу 7342,90 грн., із затримкою 40 дні.
Враховуючи дату прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення (18.12.2019 року), якими до позивача застосовано штрафні санкції, а також дати граничного терміну сплати за податковими деклараціями, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення в частині суми штрафу 3805 грн. 95 коп. прийнято податковим органом в межах 1095 днів.
З огляду на те, що ГУ ДПС у Харківській області враховано норми 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, тобто, строку давності для застосування штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0214265706 від 18.12.2019 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 3805, 95 грн. скасуванню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0214265706 від 18.12.2019 року, в частині застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3805 грн. 95 коп.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач у позовній заяві просила суд, стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 1500 грн.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір про надання правової допомоги від 09.01.2020 року укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Лебединською Інесою Сергіївною (Адвокат), згідно якого Адвокат зобов'язується надати Клієнту правову допомогу, а саме: вивчення матеріалів, збирання і підготовка доказів; підготувати позовну заяву до Харківського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0214265706 від 18.12.2019 року, яким ОСОБА_1 зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10730 гривень 42 копійки, Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату надання правової допомоги в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Крім того, до суду надано розрахунок суми витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката за фактично надану правову допомогу ОСОБА_1 станом на 09.01.2020 року.
Також, заявником надано до суду акт приймання - передачі послуг до договору про надання правової допомоги від 09.01.2020 року, згідно якого вартість послуг склала 1500,00 грн. Крім того, до суду надано квитанцію до прибуткового ордера від 09.01.2020 року згідно договору про надання правової допомоги від 09.01.2020 року у розмірі 1500,00 грн.
Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, частковим задоволенням позовних вимог та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., підлягає частковому задоволенню у розмірі 500,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0214265706 від 18.12.2019 року, в частині застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6924 (шість тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 47 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 542 (п'ятсот сорок дві) грн. 57 коп.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, 61057, Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст рішення складено 16.03.2020 року.