Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 березня 2020 р. Справа № 520/788/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення № 317 від 11 грудня 2019 року відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Харківські області про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії з вислугу років.
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківські області зарахувати ОСОБА_1 відповідно до трудової книжки 28 років 4 місяці 2 дні спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з 06.12.2019 року (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за вислугою років до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області), відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року в редакції змінами від 28.12.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Харківські області № 317 від 11 грудня 2019 року протиправно відмовлено в призначені пенсії за вислугою років, оскільки на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відсутній необхідний спеціальний стаж працівника охороні здоров'я, а саме стаж роботи за вислугу років складає 26 років 2 місяці 7 днів. Оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що оскільки по день набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відсутній стаж необхідний для призначення пенсії за вислугою років, передбачений статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років відсутні.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), 05 грудня 2019 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугою років, що передбачено ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проте, рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Харківські області № 317 від 11 грудня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу (а.с. 16).
В рішенні також зазначено, що відповідно до ст. 55 п. «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за вислугу років мають працівники охорони здоров'я незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, станом на 10 жовтня 2017 року - не менше 26 років та 6 місяців. На підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 8 місяців 3 дні, в тому числі стаж роботи за вислугу років складає 26 років 1 місяці 7 днів.
Не погодившись з рішенням пенсійного органу № 317 від 11 грудня 2019 року щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, слід зазначити наступне.
В оскаржуваному рішенні з посиланням на положення статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якими врегульовано право на пенсію за вислугу років окремим категоріям працівників, зокрема, працівникам охорони здоров'я, пенсійний орган рахує трудовий стаж позивача до 01.10.2017 року, з чим не погоджується позивач та вважає, що страховий стаж слід рахувати до 05.12.2019 року, тобто до моменту звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.
В силу ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п.2-1 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. ст. 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зі змінами, внесеними Законом №213-VIII та Законом №911-VIII), право на пенсію мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менше 25 років 6 місяців; з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 26 років; з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців; з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 27 років; з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців; з 01.04.2020 по 31.03.2021 - не менше 28 років; з 01.04.2021 по 31.03.2022 - не менше 28 років 6 місяців; з 01.04.2022 по 31.03.2023 - не менше 29 років; з 01.04.2023 по 31.03.2024 - не менше 29 років 6 місяців; з 01.04.2024 або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 01 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
В оскаржуваному рішенні, з посиланням на положення статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якими врегульовано право на пенсію за вислугу років окремим категоріям працівників, зокрема, працівникам охорони здоров'я, пенсійний орган дійшов висновку, що оскільки наявний спеціальний стаж на 01.10.2017 року (26 років 1 місяці 7 днів) заявника ( ОСОБА_1 ) є меншим, ніж необхідний 26 років 6 місяців, тому на думку пенсійного органу, право на пенсію по вислузі років при досягненні 55 років у позивача відсутнє.
Так, 04.06.2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 1-13/2018 (1844/16, 3011/16), яким визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.
Конституційний Суд України зазначив, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об'єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов'язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.
Конституційний Суд України виходив з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку (для працівників, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ - 55 років), нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.
На думку Конституційного Суду України, внесення змін Законом №213 до оспорюваних положень Закону №1788 щодо підвищення на п'ять років пенсійного віку для жінок, збільшення на п'ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної ст. 51 Закону №1788. А саме того, що вказана пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Дія ст.51 Закону №1788 поширюється на громадян, зайнятих на всіх без винятку роботах, вказаних у ст.ст.54, 55 Закону №1788.
Таким чином, зі змісту оспорюваних положень Закону №1788 встановлено, що стан здоров'я усіх працівників, зайнятих на роботах, визначених п."а" ст.54, пунктами "а", "6", "в", "г", "д", "е", "є", "ж" ст. 55 Закону №1788, через певний проміжок часу погіршується, у зв'язку з чим вони втрачають свою професійну працездатність або придатність до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
У Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок зайнятих на визначених пунктами, "а", "б, "в", V, "д" статті 55 Закону № 1788 роботах, що пов'язані зі шкідливим впливом на здоров'я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці здоров'я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.
З огляду на наведене, Конституційний Суд України визнав оспорювані положення п."а" ст. 54, ст. 55 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213 та Законом №911 такими, що суперечать положенням ст.ст. 1, 3, 46 Основного Закону України.
Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закон, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відтак, з 04 червня 2019 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення, положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII є такими, що втратили чинність.
Оскільки підставою для відмови у призначенні пенсії було те, що для призначення пенсії за віком, у відповідності до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ станом на 01.10.2017 року позивачу необхідно мати спеціальний стаж 26 років 06 місяців, вказана норма визнана рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 року у справі № 1-13/2018 (1844/16, 3011/16) неконституційною з 04.06.2019 року, тому суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Харківські області № 317 від 11 грудня 2019 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ГУПФУ в Харківській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 28 років 4 місяці 2 дні, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, а також призначення такої пенсії з 05.12.2019 року, суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Харківські області № 317 від 11 грудня 2019 року пенсійний орган зазначив, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 8 місяців 3 дні, в тому числі стаж роботи за вислугу років складає 26 років 1 місяці 7 днів (а.с. 16).
Зі змісту рішення встановлено, що стаж роботи за вислугу років 26 років 1 місяці 7 днів пенсійним органом обраховувався до 01.10.2017 року.
Статтею 62 Закону № Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у пій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (прізвище змінено на ОСОБА_1 згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 26.11.1991 року (а.с. 15) отримала диплом НОМЕР_3 від 04.07.1991 року Харківського медичного училища №1 по спеціальності сестринська справа. Присвоєно кваліфікацію медична сестра (а.с. 10).
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_4 , ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду медичної сестри до санаторію "Роща" (наказ № 76 від 05.08.1991 року). 05.12.2019 року позивача переведено медичною сестрою відділення кардіо-пульмонарної реабілітації дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Роща" ПрАТ лікувально-оздоровчих заходів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (наказ № 306-к від 03.12.2019 року) (а.с. 11 - 14).
Отже, стаж позивача на посаді медичної сестри з 05.08.1991 року (день призначення на посаду медсестри) до 05.12.2019 року (день звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугою років) складає 28 років 4 місяці 1 день.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла до змін, внесеними Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII), пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Пунктом 2 "Охорона здоров'я" Переліку визначено перелік посад працівників охорони здоров'я, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а саме: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) лікарняних закладів, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
Враховуючи, що на посаді медичної сестри в санаторії "Роща" ОСОБА_1 працювала з 05.08.1991 року, робота на якій дає право на пенсію за вислугу років, до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років звернулася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, пенсійний орган повинен зарахувати до спеціального стажу період роботи позивача на посаді медичної сестри з 05.08.1991 року (день призначення на посаду медсестри) до 06.12.2019 року (день звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугою років), який складає 28 років 4 місяці 2 дня та якого достатньо для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції до внесення змін Законами №213-VIII та №911-VIII).
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно положень ч.1 ст. 45 вказаного Закону, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Таким чином, пенсія ОСОБА_1 за вислугою років повинна бути призначена з 06.12.2019 року відповідно до «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла до змін, внесеними Законами №213-VIII та №911-VIII).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Харківські області № 317 від 11 грудня 2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії з вислугу років.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківські області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи в санаторії "Роща" (дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Роща" ПрАТ лікувально-оздоровчих заходів профспілок України "Укрпрофоздоровниця") з 05.08.1991 року по 05.12.2019 року, який складає 28 років 4 місяці 2 дні.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з моменту звернення із заявою про призначення пенсії за вислугою років - з 06.12.2019 року відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла до змін, внесеними Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.