05 березня 2020 р. Справа № 440/3311/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Старосуда М.І. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 13.12.19 року по справі № 440/3311/19
за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
до ОСОБА_1
про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням,
Позивач, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 165710,85 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року задоволено позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов'язані з утриманням курсанта у вищому військовому навчальному закладі, у розмірі 165710,85 грн.
На зазначене рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду вважає такими, що не відповідають обставинам справи. У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що його навчання у позивача не може ставитися в залежність до умов підписаного ним контракту, а відповідно й до настання наслідків по відшкодуванню витрат за навчання, спричиненого розірванням контракту, що підписаний після зарахування на навчання. Також апелянт посилається на контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, укладений 11.10.2019 з Міністерством оборони України, згідно абз. 4 якого Міністерство оборони України зобов'язалося відповідно до законодавства забезпечити позивачу навчання у вищих військових навчальних закладах. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі № 440/3311/19 та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) від 26 липня 2016 року №52-КС солдата ОСОБА_1 , 1995 року народження, зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (т.1, а.с. 27).
Згідно з витягом із наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 05 серпня 2016 року №183 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , зарахованого наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по особовому складу) від 26 липня 2016 року №52-СК на перший курс навчання та призначеного на посаду курсанта Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, який прибув з військової частини НОМЕР_1 , з 05 серпня 2016 року зарахувати до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, а на котлове з вечері 05 серпня 2016 року. З 05 серпня 2016 року виплачувати надбавку за виконання особливо важливих завдань згідно наказу МО України від 11 червня 2008 року №260 в розмірі 50% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років, премію, щомісячну додаткову грошову винагороду згідно ПКМУ від 13 червня 2013 року №161 в розмірі 60% від місячного грошового забезпечення (т.1, а.с. 28).
З матеріалів справи встановлено, що між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенанта Павла Петровича Ткачука та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, за умовами якого відповідач зобов'язувався, зокрема, відшкодувати Міністерству оброни України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. Дата набрання чинності контракту 05 серпня 2016 року (т.1, а.с. 29).
Відповідачем подано рапорт начальнику курсу про відрахування його з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у зв'язку з небажанням продовжувати навчання (т.1, а.с. 30).
Згідно з витягом із наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України від 16 травня 2018 року №47-КС відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пунктів 36, 227 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, пункту 2.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року №170 та пункту 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24 грудня 1997 року №490, з солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відраховано з числа курсантів у зв'язку з розірванням контракту, звільнено з військової служби у запас за пунктом "и" частини шостої з урахуванням вимог частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу (т.1, а.с. 31).
Згідно з витягом із наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Збройних Сил України від 16 травня 2018 року №120 солдату ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за період з 05 серпня 2016 року по 16 травня 2018 року в сумі 167863,88 грн (т.1, а.с. 32).
Згідно довідки-розрахунку Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16 травня 2018 року №1111 витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі відповідача склали 167863,88 грн, з них: грошове забезпечення 164852,50 грн; продовольче забезпечення 2298,18 грн; медичне забезпечення 8,80 грн; спожиті комунальні послуги та енергоносії 704,40 грн (т.1, а.с. 33).
Відповідач ознайомлений із вказаною довідкою, що підтверджується підписом відповідача та відміткою в зазначеному розрахунку "Згідний", зобов'язуюсь оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до 16 червня 2018 року. (т.1, а.с. 33).
У зв'язку з відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу станом на дату розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06 грудня 1991 року № 1934-XII до структури Збройних Сил України включаються, зокрема з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.
Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані правовими нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон).
Відповідно до ч.3. та ч.5 ст. 25 вказаного Закону, зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Згідно з ч. 10 ст. 25 Закону, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктом 1 Порядку "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах". затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно з пунктом 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджено наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за № 863/14130.
Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Положеннями пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з довідкою-розрахунком Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного загальна сума витрат на утримання відповідача становить 167863,88 грн. Відповідач ознайомлений із вказаною довідкою, що підтверджується підписом відповідача та відміткою в зазначеному розрахунку "Згідний", зобов'язуюсь оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
На підтвердження дійсного понесення Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного фактичних витрат на утримання ОСОБА_1 позивачем надано до суду: розрахунки та довідки про доходи відповідача, договора і додаткові угоди, рапорти (т.1, а.с. 102-213).
Колегія суддів зазначає, що витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 в Національній академії у розмірі 167863,88 грн., відповідачем не заперечуються.
Згідно з довідкою помічника начальника Національної академії з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби №906 від 23.08.2019 року (т.1 а.с. 39) відповідачем 18.05.2018 року частково відшкодовано заборгованість у сумі 2153,03 грн., таким чином, з урахуванням добровільно сплачених коштів, за курсантом рахується заборгованість у розмірі 165 710,85 грн.
Довід апеляційної скарги стосовно того, що навчання у позивача не може ставитися в залежність до умов підписаного відповідачем контракту, а відповідно й до настання наслідків по відшкодуванню витрат за навчання, спричиненого розірванням контракту, що підписаний після зарахування на навчання, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки ч.3. та ч.5 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 передбачено, що зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Тобто, зазначений контракт укладається тільки після того, як контрагент набув статусу «курсанта».
Що ж до посилання відповідача на абз. 4 п.2 контракту, укладеного 11 жовтня 2019 року між відповідачем та Міністерством оборони України, суд зазначає наступне.
Предметом даного спору є правовідносини щодо відшкодування ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням у закладі, в якому останній проходив військову службу (навчання), відповідно до умов контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу від 05 серпня 2016 року, який укладено між ОСОБА_1 та Національною академією сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
Зазначений контракт розірвано достроково за вимогою ОСОБА_1 наказом Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного №47-КС від 16 травня 2018 року.
Тобто зобов'язання відповідача щодо виконання умов контракту в частині проходження військової служби (навчання) припинилися, однак виник обов'язок відшкодувати витрати пов'язані із утриманням у Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" розрізняє військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу та військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (частина шоста статті 2 Закону України № 2232-XII).
Так, контракт укладений 11 жовтня 2019 року, пов'язаний із проходженням громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що укладення контракту 11 жовтня 2019 року із військовою частиною НОМЕР_2 не звільняє ОСОБА_1 від обов'язку виконати умови контракту, в частині відшкодування витрат, укладеного 05 серпня 2016 року із Національною академією сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі № 440/3311/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 року по справі № 440/3311/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва
Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд Я.М. Макаренко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16.03.20 р.