16 березня 2020 р.Справа № 480/4008/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Сіренко О.І.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, повний текст складено 21.10.19 року по справі № 480/4008/19
за позовом Сумської міської ради
до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області , Головного територіального управління юстиції у Сумській області
про скасування постанови,
Сумська міська рада звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Діхтяренка Володимира Олександровича від 19.09.2019 ВП № 59736229 про накладення штрафу у розмірі 5100, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при прийнятті спірної постанови державним виконавцем не враховано, що Сумською міською радою добровільно вчинені всі можливі дії на виконання судового рішення. Однак, через відсутність необхідної кількості голосів депутатів на пленарних сесіях Сумської міської ради не можливо виконати рішення суду щодо прийняття рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
21 жовтня 2019 року рішенням Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов Сумської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови - задоволено.
Скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Діхтяренка Володимира Олександровича від 19.09.2019 ВП № 59736229 про накладення штрафу у розмірі 5100, 00 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Стверджує, що рішення суду після відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 591/6578/16-а у повному обсязі не виконано, тому державним виконавцем правомірно винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Вважає, що посилання боржника на те, що рішення суду не виконано по причині відсутності необхідної кількості голосів для прийняття рішення не є поважною причиною для невиконання судового рішення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10.03.2017 у справі № 591/6578/16-а, яка набрала законної сили 28.03.2017, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною (орієнтовною) площею 0,02 га у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої в АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).
28 березня 2017 року на виконання зазначеної постанови Зарічним районним судом м. Суми видано виконавчий лист (а.с. 38).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 07.08.2019 відкрито виконавче провадження № 59736229 щодо виконання виконавчого листа № 591/6578/16-а та зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 40). Вказана постанова отримана боржником, Сумською міською радою, 12.08.2019 (а.с. 42).
27.08.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області направлено на адресу Сумської міської ради вимогу № 02.1-13/59736229/4, якою зобов'язано позивача надати інформацію про хід виконання виконавчого провадження (зворотній бік а.с. 42).
12.09.2019 від Сумської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області надійшов лист (зворотній бік а.с. 43 - а.с. 44), в якому позивач зазначив, що судове рішення, на виконання якого видано виконавчий лист, добровільно виконано Сумською міською радою, що підтверджується наступним.
На виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 10.03.2017 у справі № 591/6578/16-а на найближчому пленарному засіданні чергової сесії 26.04.2017 слухали питання "Про падання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 ".
Також, повідомлено державного виконавця про те, що не дивлячись на те, що вищевказане судове рішення вже було виконано Сумською міською радою в 2017 році, з підстав, що депутатами Сумської міської ради негативно здійснено своє воєвиявлення шляхом голосування, Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради було неодноразово ініційовано розгляд питання "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 ", а саме: 03.05.2018 питання № 123; 24.04.2019 питання № 186; 06.08.2019 питання 241; 29.05.2019 питання № 103; 13.06.2019 питання № 80; 30.08.2019 питання № 4.
На підтвердження зазначеного, до листа долучено копії протоколів засідань сесії Сумської міської ради від 26.04.2017, 03.05.2018, 24.04.2019, 06.08.2019, 29.05.2019, 13.06.2019, 30.08.2019 (зворотній бік а.с. 44 - а.с. 51).
Крім того, на підтвердження вжиття заходів, спрямованих на виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від у справі № 591/6578/16-а від 10.03.2017, позивачем було надано суду копію проекту рішення Сумської міської ради № 186-МР "Про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 " разом із обґрунтуванням від 17.04.2019 (а.с. 25, 26), витяг із протоколу порядку денного сесії Сумської міської ради від 18.09.2019 (а.с. 67-69), зі змісту яких, також, вбачається, що питання надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки неодноразово виносилось на розгляд сесій Сумської міської ради, однак рішення не було прийнято у зв'язку із недостатністю голосів депутатів для підтримки вказаного проекту рішення.
19.09.2019 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Діхтяренка В.О. у виконавчому провадженні № 59736229 на боржника, Сумську міську раду, накладено штраф за невиконання судового рішення у сумі 5100, 00 грн. (а.с. 9).
Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підтвердження здійснення позивачем усіх передбачених Законом дій для виконання рішення суду, тому рішення суду не виконано з незалежних від Сумської міської ради причин.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 129-1 Основного Закону України cудове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов'язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).
Відповідно до частини 1 статті 18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 4 статті 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно положень статті 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно частини 3 статті 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов'язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.
З аналізу наведених положень статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 821/1568/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.
Так, колегія суддів вказує на те, що державний виконавець зобов'язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, та підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення. Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07 березня 2018 року по справі №127/3770/17.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, питання про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність було розглянуто на чергових сесіях Сумської міської ради від 26.04.2017, 03.05.2018, 24.04.2019, 29.05.2019, 13.06.2019, 06.08.2019, 30.08.2019, 18.09.2019, проте рішення щодо про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не прийнято внаслідок недостатньої кількості голосів депутатів міської ради на пленарному засіданні сесії міської ради, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до положень ч. 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження Ради щодо прийняття нормативно правових та інших актів з якого вбачається, що Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст. 59).
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених цим Законом, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано .
Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (ч. 3 ст. 49 Закону).
В силу повноважень, наданих депутату Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат місцевої ради має право ухвального голосу, а не зобов'язаний віддати свій голос за підготовлений виконавчим органом проект рішення.
Даючи правову оцінку дій суб'єкта владних повноважень під час розгляду даної заяви та вирішуючи питання наявності поважних причин невиконання рішення суду боржником, який є суб'єктом владних повноважень та колегіальним органом, колегія суддів зауважує, що незважаючи на те, що законодавець наділив депутатів місцевої ради правом ухвального голосу, це не звільняє їх від обов'язку забезпечити активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, нести обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконувати їх доручення. Однак зазначене, в даному випадку зроблено не було.
Крім того, в ч. 4 ст. 59 Закону України «Про судоустрій в України» законодавець визначив, що рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Таким чином, аналізуючи наведені нормативно правові акти, колегія суддів вказує на те, що законодавцем запроваджений принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а депутати Сумської міської ради на засіданні сесії не скористалися своїм правом, наданим їм ч. 3 ст. 49 вказаного Закону, отже суб'єкт владних повноважень Сумська міська рада, що є колегіальним органом, не застосував всіх наданих Законом способів (зокрема ч. 4 ст. 59 Закону) для виконання судового рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про здійснення позивачем усіх передбачених Законом дій для виконання рішення суду.
Колегія суддів звертає увагу на пункі 7 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи, відповідно до якого судове рішення є актом правосуддя, який повинен свідчити про реалізацію конституційних принципів та утвердження верховенства права. Метою судового рішення є не тільки вирішення певного спору через надання сторонам юридичної визначеності, а часто також установлення судової практики, яка може попередити виникнення інших спорів та забезпечити суспільну гармонію.
Зважаючи на те, що невиконання Сумською міською радою рішення суду фактично триває більше року, колегія суддів приходить до висновку, що позивач ухиляється від виконання судового рішення, а тому повинен нести відповідальність за його невиконання, встановлену законом.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.07.2018 року по справі №816/546/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, вимоги ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Діхтяренка Володимира Олександровича від 19.09.2019 ВП № 59736229 про накладення штрафу у розмірі 5100, 00 грн. прийнята правомірно, в межах повноважень, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, а тому с касуванню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Сумської міської ради.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року по справі № 480/4008/19 скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Сумської міської ради відмовити у повном у обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.І. Сіренко
Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 16.03.2020 року