1/804
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін
16 березня 2020 року м. Київ № 640/585/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання представника Прокуратури Донецької області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №640/585/20 за позовом
ОСОБА_1
до Ради прокурорів України,
Офісу Генерального прокурора,
Генерального прокурора,
Прокуратури Донецької області
про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Ради прокурорів України (надалі - відповідач 1), адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, Офісу Генерального прокурора (надалі - відповідач 2), адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, Генерального прокурора (надалі - відповідач 3), адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, Прокуратури Донецької області (надалі - відповідач 4), адреса: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6, в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить суд
- визнати протиправним та скасувати рішення Ради прокурорів України від 18 грудня 2019 року №194 "Щодо визначення можливості звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Донецької області";
- визнати протиправним і скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 19 грудня 2019 року №535-к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Донецької області у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частина 41 Закону України "Про прокуратуру");
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора в особі Генерального прокурора поновити ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Донецької області з 20 грудня 2019 року;
- стягнути з прокуратури Донецької області на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 20 грудня 2019 року до дати винесення судом рішення по суті спору включно;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь різниці в заробітку за виконання нижчеоплачуваної роботи за один місяць.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
10 березня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника Прокуратури Донецької області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування поданого клопотання представник Прокуратури Донецької області послався на те, що участь у розгляді справи представника забезпечить обґрунтування доводів відзиву на позовну заяву та надання пояснень щодо обставин справи.
Розглянувши клопотання представника Прокуратури Донецької області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід дерржави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".
Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що представником позивача не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання, а доводи, на які представник посилається у своїй заяві є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об'єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження.
За таких підстав, а також враховуючи, що будь - яких інших достатніх причин, окрім того, що для забезпечення реалізації прав відповідача необхідно провести судове засідання, в якому буде брати участь представник останнього, та з яких вбачалась би необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін представником Прокуратури Донецької області не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання.
Керуючись статтями 241 - 243, 248, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Клопотання представника Прокуратури Донецької області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Клочкова