ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2020 року м. Київ № 640/4954/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Робочої групи Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними дій
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до робочої групи Державної фіскальної служби України, в якому просить суд: визнати протиправними дії робочої групи Державної фіскальної служби України щодо внесення недостовірних висновків до акта від 14.03.2018 про результати тематичної перевірки Київської міської митниці ДФС, проведеної відповідно до наказу ДФС від 31.01.2018 №58.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Нормою ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, суд звертає увагу позивача не те, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Також приписами ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. Так, за вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
При цьому, за вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа (тобто, як лицьова, так оборотна частина аркуша).
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис "Копія" ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов'язково зверху цього паперу робиться напис: "Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів", вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд встановив, що в якості відповідача у позові визначено суб?єкта владних повноважень без статусу юридичної особи - робочу групу ДФС України, створену виключно для та на час проведення тематичної перевірки Департаменту адміністрування митних платежів, Департаменту організації митного контролю та Київської міської митниці ДФС, призначеної наказом ДФС України від 31.01.2018 №58. Наразі з огляду на обставину проведення такої тематичної перевірки та оформлення за її результатами акта від 14.03.2018 (вих. №514/99-99-22-03-02-21-2 від 14.03.2018) існування Робочої групи припинено.
Між тим, за змістом норм п. 9 ч. 1 ст. 4, ч. 3 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. При цьому, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України «суб'єкт владних повноважень» - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
У контексті з наведеним суд звертає увагу позивача на те, що заявлені ним позовні вимоги пред'явлені до неналежного відповідача (суб'єкта владних повноважень) в розумінні норм КАС України. Оскільки робоча група ДФС України, склад якої було затверджено наказом ДФС України від 31.01.2018 №58, не мала статусу юридичної особи та наразі такої робочої групи вже не існує.
Таким чином, суд пропонує позивачу: уточнити особу відповідача за поданим позовом, шляхом заміни такого з робочої групи ДФС України на відповідний орган державної влади - ДФС України.
Водночас суд встановив, що позивачем всупереч п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України не подано до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Поряд з цим представником позивача до адміністративного позову додані незавірені належним чином копії документів. Наведена обставина, у свою чергу виключає можливість використання незасвідчених належним чином копій документів як доказів у справі.
Судом також встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру. Таким чином, відповідно до норм ч. 1, пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4, абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) і ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX сума судового збору, яку мав сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 840,80 грн.
Позивачем разом з цим позову не було подано до суду платіжного документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Натомість в тексті свої позовної заяви позивач посилався на те, що його в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору за даним позовом.
З цього приводу суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі виключно у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Проаналізувавши зміст позовної заяви суд дійшов висновку, що спір не стосується ані звільнення позивача з посади, ані стягнення заробітної плати, а тому позивача не звільнено від сплати судового збору в розумінні наведеної вище норми Закону №3674-VІ.
Додатково суд звертає увагу позивача на приписами ч. 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд встановив, що позовна заява подана ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва з пропуском вказаного процесуального строку та без заяви про поновлення строку звернення до суду. При цьому, наведені позивачем у тексті позову пояснення лише підтверджують наведену обставину та є нічим іншим як поясненнями про причини поважності пропуску позивачем такого строку.
Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене вище, позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом з посиланням на відповідні документальні докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду, - у кількості примірників для суду та належного відповідача (відповідачів); власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; засвідчених належним чином копій тих документів, що додані до позову як письмовий доказ оригіналам, які знаходяться у позивача, у встановленому чинним законодавством порядку, - в одному примірнику для суду; оригіналу платіжного документу про сплату ОСОБА_1 судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва його позовної заяви у розмірі 840,80 грн. (відомості про реквізити для оплати судового збору розміщено на веб-порталі «Судова влада» за наступним посиланням: https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/gromadyanam/tax/); заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок