Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16.03.2020 справа № 520/5950/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Заічко О.В. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові заяву позивача про роз'яснення рішення по адміністративній справі № 520/5950/19 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року було скасовано рішення Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 67 від 28.05.2019р., яке винесено відносно ОСОБА_1 та зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 року перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та провести відповідні виплати ( з урахуванням сплачених раніше сум пенсії).
Позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд роз'яснити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року про зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити «перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, з 25.04.2019р. за визначеним Законом і Конституційним Судом України розрахунком «виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року» з 1 січня 2019 року у розмірі 20865грн. (4173 х 5) за Розрахунком «виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року», чи тлумачення органу ПФУ у співвідношенні до «відсотку втрати працездатності» на підставі постанови КМ України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.3 ст.254 КАС України).
Розглянувши заяву позивача про роз'яснення судового рішення, дослідивши доводи заяви, суд дійшов наступного.
Роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Тобто, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Отже, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення суду має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання або незрозумілою є саме резолютивна частина рішення суду.
Зі змісту мотивувальної та резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду встановлено, що суть тексту судового рішення ясна та не двозначна, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і ухвалення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Таким чином, процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Виходячи з викладеного, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі 823/361/18.
Серед іншого, зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що він просить роз'яснити порядок проведення перерахунку його пенсії на підставі рішення суду, зокрема, щодо формули, яка має бути застосована відповідачем при виконанні рішення суду.
Однак, спірні правовідносини , які були вирішені у даній справі, стосувалися саме наявності у позивача права на перерахунок пенсії та дати, з якої таке право має позивач. Отже, порядок проведення перерахунку не входив до предмету доказування по справі та не досліджувався судом, а між сторонами на час розгляду справи не існувало спірних правовідносин щодо порядку проведення перерахунку пенсії.
Крім того, суд зазначає, що ані частина 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ані Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19) не встановлюють порядку проведення перерахунку пенсії.
Отже, суд приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі є зрозумілим, а заява про його роз'яснення є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 254, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення по адміністративній справі № 520/5950/19 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя Заічко О.В.