про залишення позовної заяви без руху
16 березня 2020 року м. Київ № 320/2262/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та доданої до неї матеріали ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 38809757 від 20.11.2019;
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61282547 від 17 лютого 2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Матеріалами справи підтверджено, що до позовної заяви позивачем долучено квитанцію від 02.03.2020 № П268/8763206/1 про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510,00 грн.).
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).
Згідно абзацу першого частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору) та одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження).
Відтак, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 8 395,03 грн. (755 423,77 грн. - вимога майнового характеру (1 відсоток ціни позову - 755 423,77 грн., дорівнює 7 554,23 грн.) + 840,80 грн. - вимога немайнового характеру.
Оскільки, в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн., тому позивачеві необхідно доплатити судовий збір у розмірі 7 554,23 грн.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі 7 554,23 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанов - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова