про залишення позовної заяви без руху
16 березня 2020 року м. Київ №320/2343/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
позивачка звернулась до суду в порядку визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Київській області, які виявились у відмові у перерахунку та виплаті пенсії за період з 01 січня 2014 по 02.08.2014 у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм, суд констатує її невідповідність вимогам закону та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням: адреси електронної пошти позивачки; засобів зв'язку відповідача; викладення обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, коли вона стала на облік в ГУ ПФУ у Київській області з наданням довідки про взяття її на облік та копії розпорядження про призначення пенсійних виплат станом на день взяття на пенсійний облік; та витягу з Реєстру Застрахованих осіб; обґрунтованого розрахунку суми, яка підлягає перерахунку та виплаті позивачці, визначеної шляхом проведення математичних дій з визначенням всіх складових зробленого розрахунку та методики здійсненого обчислення; зазначення суми загальних виплат, одержаних позивачкою за спірний період у розрізі помісячних виплат та з наданням суду підтверджуючих документів про одержання цих сум (виписка банківської карти; довідка про грошові перекази, копія відомості) тощо; визначення розміру доплат із встановленням всіх її складових; обґрунтування порушення прав та інтересів позивачки діями та рішенням відповідача із розкриттям змісту порушених прав.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАСУ, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За умовами п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші копії документа.
В свою чергу, додана до позовної заяви копія постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.03.2011 засвідчена не у відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації".
Також суд звертає увагу, що у поданій заяві позивачка просить зобов'язати орган пенсійного фонду здійснити нарахування виплат з 01.01.2014 по 02.08.2014, в той час як до суду позовна заява надійшла 11.03.2020, тобто після спливу 6 років з моменту виникнення права на їх одержання.
Відповідно до положень ч. 1 ст.122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивачки з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При цьому, суд звертає увагу, що процесуальний Закон не дає визначення терміну "поважні причини". Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим". Поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють особі вчасно реалізувати право на судовий захист.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 звернулась до суду з порушенням визначеного законом строку позовної давності без обґрунтувань у позовній заяві причин його пропуску та підстав для поновлення за відсутності бодай яких-небудь доказів на підтвердження наведених обставин.
У зв'язку з цим суддя констатує, що з матеріалів позовної заяви вбачається пропущення 6-ти місячного строку звернення до суду позивачкою. Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачці слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що вона не знала і не могла знати про порушення її прав станом на червень 2014 та при одержанні відповідних пенсійних виплат, або ж зазначити обставини, що об'єктивно перешкоджали позивачці своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.