Справа № 688/3072/19
Провадження № 22-ц/4820/607/20
12 березня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Купельського А.В. (суддя-доповідач),
Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Журбіцький В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Єлисейські поля» на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 січня 2020 року (суддя Босюк В.А.) у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лотівка Еліт» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Єлисейські поля», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Корчицька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування записів про право,
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 січня 2020 року прийнято відмову представника позивача ТОВ «Лотівка Еліт» - адвоката Ткача В.В. від позовних вимог до ОСОБА_1 , ТОВ «Єлисейські поля», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Корчицька сільська рада Шепетівського району Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування записів про право.
Справу провадженням закрито.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ «Єлисейські поля» на користь ТОВ «Лотівка Еліт» з кожного по 3842 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.
Не погоджуючись з цією ухвалою, ТОВ «Єлисейські поля» в апеляційній скарзі просить її скасувати в частині стягнення з відповідачів присуджених сум судових витрат, зменшивши стягнення понесених витрат по оплаті судового збору на 50%.
Вважає вказану ухвалу в оскаржуваній частині незаконною.
Посилається на те, що при постановленні ухвали суд першої інстанції не врахував положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, якою передбачено повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при подачі позову, у разі відмови від позову, та незаконно поклав на відповідачів обов'язок відшкодувати усю суму судового збору, сплаченого позивачем. Також, на думку заявника, сума сплаченого позивачем судового збору не відповідає вимогам, заявленим в позовній заяві, та є завищеною, аби за наслідками розгляду справи з відповідачів стягнути більшу суму судового збору.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Лотівка Еліт» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 січня 2020 року - без змін.
Зазначає, що відмова ТОВ «Лотівка Еліт» від позову здійснена внаслідок розірвання укладених між відповідачами договорів оренди землі вже після пред'явлення позову, тому стягнення з відповідачів сплаченого судового збору відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України є законною вимогою.
Ухвала суду першої інстанції в частині прийняття відмови позивача від позовних вимог та закриття провадження у справі, а також в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України не переглядається.
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснювалось.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи заяву ТОВ «Лотівка Еліт» про закриття провадження у справі та стягнення судових витрат суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі задовольнили позовні вимоги ТОВ «Лотівка Еліт» шляхом розірвання спірних договорів та виключення відповідних записів із державного реєстру, у зв'язку з чим понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню відповідачами відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України.
Однак, апеляційний суд з таким висновком суду не погоджується.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що звертаючись до суду за захистом свого порушеного права, позивач ТОВ «Лотівка Еліт» заявляло вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Єлисейські поля» щодо земельної ділянки площею 1,3740 га, кадастровий номер 6825585800:04:023:0273; визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Єлисейські поля» щодо земельної ділянки площею 1,1980 га, кадастровий номер 6825585800:04:023:0299 та скасування записів про речове право (оренду землі) (а. с. 2-23).
За даними додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 22.03.2019 року, ОСОБА_1 та ТОВ «Єлисейські поля» 28 листопада 2019 року та 2 грудня 2019 року достроково розірвали спірні договори оренди землі, про що внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення речового права (а. с. 73-76).
Згідно платіжних доручень №№4319, 4320 від 08.08.2019 ТОВ «Лотівка Еліт» при поданні до суду позову сплатило 7684 грн. судового збору (а. с. 2, 3).
В обґрунтування вимог щодо стягнення судових витрат з відповідачів позивач посилався на норму ч. 3 ст. 142 ЦПК України, за якою якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Розірвання договору як форма його припинення не є тотожною за змістом та наслідками тим, що настають внаслідок визнання договору недійсним.
Добровільне розірвання договору сторонами також не свідчить про те, що спір щодо визнання договору недійсним відсутній, оскільки розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.
У разі заявлення вимог щодо визнання правочину недійсним відповідачі можуть визнати ці вимоги повністю, частково, але в жодному разі задовольнити такі вимоги відповідачі не можуть.
Отже, факт розірвання оспорюваного договору між відповідачами не може трактуватись як задоволення позову про визнання його недійсним відповідачами.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
В силу ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі клопотання позивача (а. с. 90-104) суд першої інстанції прийняв відмову від позову та закрив провадження у справі.
Водночас судом не враховано, що факт розірвання оспорюваних договорів між відповідачами не є задоволенням позову про визнання їх недійсними відповідачами.
Тому необхідна умова для стягнення понесених позивачем витрат з відповідачів на підставі ч. 3 ст. 142 ЦК України відсутня.
За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову на його користь з державного бюджету поверненню підлягає 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 3842 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Єлисейські поля» задовольнити.
Ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 січня 2020 року в частині стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Лотівка Еліт» про стягнення з ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Єлисейські поля» понесених судових витрат відмовити.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Лотівка Еліт» з державного бюджету 3842 грн. сплаченого судового збору згідно платіжних доручень №№4319, 4320 від 08.08.2019.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне судове рішення складено 12 березня 2020 року.
Судді А.В. Купельський
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк