____ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД______
12 березня 2020 року місто Херсон
єдиний унікальний номер справи 650/1814/19
номер провадження:22-ц/819/488/20
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя (суддя-доповідач) Л.В.Базіль,
суддів: В.В.Бугрика, Г.В.Семиженка,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року ухвалене у складі судді Сікори О.О., у справі № 650/1814/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В листопаді 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 25.07.2017 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500.00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
У зв'язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов'язань за договором, станом на 16.07.2019 рік утворилась заборгованість в сумі 26744,31 грн, з яких: 15512,98 грн - заборгованість за тілом кредита; 8569.44 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита; 912,16 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 500.00 грн - штраф (фіксована частина); 1249,73 грн - штраф (процентна складова).
Посилаючись на викладені обставини позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 26744,31 грн за кредитним договором № б/н від 25.07.2017 року та судові витрати у розмірі 1921.00 грн.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25.07.2017 року в сумі 500.00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 36,50 грн судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове рішення, яким позов АТ КБ «Приватбанк» задовольнити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що правова позиція Верховного Суду, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 не може бути застосована у цій справі, оскільки вказана позиція висловлена в конкретній справі за інших правовідносин сторін, коли відповідачем заперечувалися умови договору як погоджені між сторонами у належний спосіб; крім того поза увагою суду залишилась та обставина, що відповідачка скористалася кредитними коштами у сумі 15512,98 грн, і на цю суму банком нараховані відсотки за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору, а тому суд дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні кредитної заборгованості у розмірі заявленому позивачем.
Правом відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалася.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За вказаних обставин, враховуючи, що ціна позову в цій справі становить 26744,31 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192100 грн), виходячи з положень ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим, судове засідання не проводиться.
З зазначених підстав клопотання заявлене в апеляційній скарзі про розгляд справи за участю представника позивача відхилене колегією суддів.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою ухвалення цього рішення є 12 березня 2020 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 25.07.2017 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АК КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Згідно інформації, викладеної у анкеті - заяві від 25.07.2017 року ОСОБА_1 підтвердила, що вона підписанням цієї анкети - заяви відповідно до ст.634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою "privatbank.ua" та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування.
Із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.07.2017 року вбачається, що відповідачка користувалася наданими їй 25.07.2017 року кредитними коштами та використала 8569.44 грн, з яких повернула банку 2100.00 грн.
Факт користування зазначеними кредитними коштами відповідачкою не спростований належними та допустимими доказами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідачки заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за штрафами, позивач обґрунтовуючи їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25.07.2017 року, посилався на Тарифи обслуговування кредитних карток «Універсальна» та Умови і правила надання банківських послуг в «Приватбанку» розміщені на банківському сайті, які є невід'ємною частиною спірного договору.
Проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що саме ці Тарифи та Умови розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету - заяву від 25.07.2017 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки саме в розмірах і порядках нарахованих банком.
Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю та правильно зауважив, що відсутні підстави вважати, що при укладені договору з ОСОБА_1 позивач дотримав вимог, передбачених ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Суд першої інстанції встановивши зазначені обставини справи, дотримуючись норм матеріального та процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами та штрафів, а доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Разом з тим стягуючи фактично отриману суму кредитних коштів в межах первісно наданого кредитного ліміту, а саме 500.00 грн, суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідачка фактично використала 8569.44 грн, з яких повернула банку 2100.00 грн., залишок неповернутих коштів складає 6849,82 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком та не спростовано відповідачкою.
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню в сумі 6849.82 грн, які фактично використанні відповідачкою та неповернуті банку.
На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суми кредитної заборгованості в розмірі 500.00 грн необхідно змінити, збільшивши суму стягнення до 6849,82 грн.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позивачем при зверненні до суду першої інстанції сплачено 1921.00 грн, при зверненні до суду апеляційної інстанції сплачено 2881.50 грн (а.с.1, 74).
З огляду на часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», розмір судового збору, що підлягає стягненню на його користь вираховується пропорційно задоволеним вимогам та складає 187,51 грн.
Керуючись ст.ст.367,374,376 ЦПК України суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором №б/н від 25.07.2017 року 500.00 грн суми кредитної заборгованості змінити та судового збору в розмірі 36.50 грн, змінити, збільшивши суму кредитної заборгованості, що підлягає стягненню до 6849,82 грн., суму судового збору до 187,50 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених підпунктами а, б, в, г п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Л.В .Базіль
Судді: В.В. Бугрик
Г.В. Семиженко