Номер провадження: 22-ц/813/5386/20
Номер справи місцевого суду: 523/14166/18
Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.
Доповідач Дрішлюк А. І.
про залишення апеляційної скарги без руху
06.02.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Дрішлюка А.І., дослідивши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року вцивільній справі за позовною заявою Міністерства інфраструктури України до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Зілковської Катерини Леонідівни, треті особи: Громадська організація «Причал №193 «Ярморочна», Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
10 жовтня 2018 року міністерство інфраструктури України звернулось з позовом до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Зілковської Катерини Леонідівни, треті особи: Громадська організація «Причал №193 «Ярмарочна», Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» про витребування майна із чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини (т.1, а.с 1-93).
23 грудня 2019 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси (суддя Кисельова В.К.) позовні вимоги Міністерства інфраструктури України до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Зілковської Катерини Леонідівни, треті особи: Громадська організація «Причал №193 «Ярморочна», Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено частково. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України нерухоме майно у вигляді у вигляді 23/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал № НОМЕР_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу № НОМЕР_2 у літ. «Ж» у складі приміщень: І поверх - 27 - основне площею 7,6 кв.м, загальною площею - 7,6 кв.м, основною площею - 7,6 кв. м. шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 жовтня 2015 року з індексним номером 25338652, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Зілковською Катериною Леонідівною щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 у вигляді 23/10000 часток нежитлових будівель спортивно-човнової станції Причал № НОМЕР_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , розташованих на земельній ділянці площею 1,1443 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:35:012:0006, що складаються з боксу № НОМЕР_2 у літ. «Ж» у складі приміщень: І поверх - 27 - основне площею 7,6 кв.м, загальною площею - 7,6 кв.м, основною площею - 7,6 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України судовий збір у розмірі 1762 гривні (т.2, а.с 161-174).
03 лютого 2020 року через канцелярію Одеського апеляційного суду м. Одеси представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року. Апелянт не погоджується з даним рішенням суду першої інстанції, оскільки воно прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки доводам та доказам відповідача, зокрема судовим рішенням у справі №15/158-09-5429 про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою АДРЕСА_2 рада відмовила в оформленні свідоцтва на право власності державної власності на спірні об'єкти, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про визнання за державою в особі позивача права власності. Апелянт пояснює, що судноремонтним заводом в 1976 році за рахунок державних коштів ніякого будівництва на земельній ділянці площею 0,6 га по АДРЕСА_2 100 не здійснювалося, що було встановлено судовим рішенням господарського суду Одеської області від 24 лютого 2010 року. Натомість оскаржуване рішення взагалі не містить оцінки доводам Відповідача та встановленим обставинам по справі №15/158-09-5429. Судом не було мотивовано, чому даний доказ Відповідача не був прийнятий до уваги, чому відхиляється судом, що свідчить про порушення принципу повноти, об'єктивності розгляду справи та порушення принципу змагальності сторін. Натомість позивач не надав до суду доказів будівництва, введення в експлуатацію, проведення державної реєстрації судноремонтним заводом і відповідно до цього набуття права власності судноремонтним заводом або Міністерством інфраструктури України. Із наявних у матеріалах доказів вбачається, що позивач може бути лише власником матеріалів, обладнання тощо, як були використані в процес будівництва майна, що не було введено в експлуатацію, за умови підтвердження самого факту будівництва. На думку апелянта, позовна заява не містить будь-якого обґрунтування та доказів того, що бокс відповідача №17 входить до складу майна, який належить позивачу на праві власності, оскільки технічні характеристики об'єктів нерухомості не дають змоги встановити їх тотожність, що виключає можливість його витребування. На момент відчуження майна відповідачу, позивач не мав права власності на нерухоме майно, натомість ГО «Причал №193 Ярмарочна» мала всі підтверджуючі документи, про право власності на відчужуваний об'єкт нерухомості і це право було зареєстроване належним чином. Отже особу не може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і змагальним принципами міжнародного права, а при вирішення питання ро можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. У даному випадку відсутні інтереси суспільства, які дозволяли б позбавити права власності осіб, які набули спірні об'єкти нерухомості за дійсним договором купівлі - продажу, а ні позивач, а ні суд їх не обґрунтували. Апелянт просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.12.2019 року, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення Суворовського районного суду м. Одеси було складено 02 січня 2020 року. Апеляційну скаргу було подано до Одеського апеляційного суду м. Одеси 03 лютого 2020 року. Отже строк на апеляційне оскарження спливає 01 лютого 2020 року. Оскільки 01 лютого 2020 року є вихідний день (субота), тому строк на апеляційне оскарження не є пропущеним.
Разом з тим, апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України: апелянт не надав докази підтвердження сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, апелянту необхідно здійснити сплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 5286 грн, що підлягала сплаті 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір відповідно до ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року сплачується через банківські установи, чи поштовим відділенням зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник повинен вказати слова «судовий збір», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Отримувач коштів - УК у м. Одесі/Малиновськ. р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Рахунок отримувача - UA538999980313141206080015007;
Код класифікації доходів бюджету - 22030200
Відповідно до ст. ст. 185, 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати судового збору, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє апелянта та надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись 175, 177, 185, ч. 4 ст. 356, 357 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року вцивільній справі за позовною заявою Міністерства інфраструктури України до ОСОБА_1 , Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Зілковської Катерини Леонідівни, треті особи: Громадська організація «Причал №193 «Ярморочна», Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» про витребування майна із чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Повідомити апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити апелянту, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суддею буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст. ст. 185, 357 ЦПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак в частині визначення судових витрат може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк