Номер провадження: 11-кп/813/1193/20
Номер справи місцевого суду: 521/7817/13-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.03.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12.02.2020 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 , вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України, -
встановив:
оскарженою ухвалою районного суду продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 10.04.2020 року, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України.
З представлених апеляційному суду матеріалів убачається, що в Малиновському районному суді м. Одеси перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115, п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України. Під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурор вважав за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , а захисник та обвинувачений просили про зміну запобіжного заходу.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.02.2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_8 до 10.04.2020 року.
Мотивуючи прийняте рішення про продовження строку тримання під вартою, районний суд врахував дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , відсутність у обвинуваченого постійного місця проживання в м. Одесі, відсутність постійного місця роботи, сім'ї, міцних соціальних зв'язків, а також те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у тому числі у виді довічного позбавлення волі, у зв'язку з чим районний суд прийшов висновку, що ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого.
Не погоджуючись з рішенням суду обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. В обґрунтування апеляційної скарги, обвинувачений вказує, на необґрунтованість та незаконність ухвали, а також те, що районний суд не врахував його вік, стан здоров'я, того, що він потребує медичної допомоги, а в умовах установи, де він тримається під вартою, не може бути забезпечене його належне медичне лікування.
Заслухавши суддю-доповідача; обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті двом або більше особам, з метою приховати інший злочин, з правовою кваліфікацією ч.1 ст.115, п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України.
За змістом ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовую, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, районний суд виконав вимоги ст.ст. 199, 331 КПК України, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
З наданих апеляційному суду матеріалів убачається, що на стадії розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , останній обґрунтовано обвинувачується в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України.
Мотивуючи не можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою прокурор зазначив, що раніше доведені ризики не знизились і не відпали.
Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обґрунтованість пред'явленого на даній стадії судового розгляду обвинувачення ОСОБА_8 , а також існування ризиків, а саме: обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду; не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання та роботи, виправдовують продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , та дають апеляційному суду можливість прийти до висновку про обґрунтованість рішення районного суду про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
При розгляді апеляційної скарги обвинуваченого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при подальшому розгляді кримінального провадження та прийнятті остаточного рішення за результатами судового розгляду.
За наведених обставин, доводи обвинуваченого про недоведеність його вини апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки оцінка доведеності обвинувачення має бути дана судом за результатами судового розгляду, шляхом оцінки сукупності доказів наданих стороною обвинувачення та досліджених районним судом, а апеляційний суд на даній стадії не вправі вирішувати питання щодо доведеності вини.
Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, районний суд обґрунтовано врахував, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим та той факт, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, існуючі ризики не зменшилися.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як районним судом, так і колегією суддів апеляційного суду, встановлено не було.
З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 виходячи з вимог ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України, та з урахуванням наявності на даній стадії судового розгляду обґрунтованого обвинувачення у скоєні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, п.п.1,9 ч.2 ст.115 КК України, необхідністю продовження судового розгляду та запобігання ризикам можливого переховування обвинуваченого від суду, у районного суду існували підстави для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Апеляційний суд враховується той факт, що обвинувачений тривалий час перебуває під варто, але учасники судового розгляду повідомили суду, що судовий розгляд в районному суді на теперішній час перебуває на стадії судових дебатів, в яких вже виступив прокурор, у зв'язку з чим слід прийти висновку, що судовий розгляд перебуває на стадії завершення і, через невеликий проміжок часу буте прийнято рішення за результатами розгляду кримінального провадження, в якому має бути вирішено питання щодо винуватості, або невинуватості обвинуваченого, а відповідно і щодо запобіжного заходу, а тому забезпечення можливості завершення судового розгляду обвинувального акта виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Одночасно, апеляційний суд вважає за необхідне звернути особливу увагу районного суду на положення ст.8 Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз практики Європейського суду щодо тлумачення положення «розумний строк» свідчить: в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» Суд роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У розумінні Європейського суду для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги у зазначеному відношенні, охоплює собою все провадження.
Аналіз наданих апеляційному суду копій матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , пояснень сторони захисту та прокурора, свідчить про те, що кримінальне провадження перебуває на розгляді суду першої інстанції досить тривалий час. Протягом цього часу обвинувачений тримається під вартою, але судовий розгляд не завершений та остаточне рішення не прийнято.
Апеляційний суд вважає таку невиправдану тривалість розгляду даного кримінального провадження неприпустимою, що з огляду на положення ч.4 ст.28 КПК України, тягне за собою порушення принципу розумності строку розгляду справи.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 повідомив суду, що має не задовільний стан здоров'я, але належна медична допомога в установі виконання покарань йому не надається.
З урахуванням встановлених обставин, з метою дотримання положень Конвенції з прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає за необхідне в порядку ст.206 КПК України зобов'язати відповідальних осіб ДУ «Одеський слідчий ізолятор», де утримується ОСОБА_8 , з урахуванням вимог Наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», забезпечити належне медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_8 , та в разі встановлення підстав та необхідності, забезпечити його належне лікування у передбаченому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 12.02.2020 року, щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Звернути увагу районного суду на необхідність вжиття термінових заходів щодо дотримання розумного строку розгляду кримінального провадження, у відповідності до вимог ст.28 КПК України.
В порядку ст. 206 КПК України зобов'язати керівництво ДУ «Одеський слідчий ізолятор (№21)» вжити дієвих заходів щодо забезпечення належного медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_8 , та в разі потреби, забезпечити його лікування у передбаченому законом порядку.
Копію ухвали надіслати для виконання начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4