Номер провадження: 11-кп/813/472/20
Номер справи місцевого суду: 521/19365/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10.03.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 та прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_13 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , -
встановив:
оскаржуваним вироком суду:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Холмське Арцизького району Одеської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, не одружений, раніше не судимий,
визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України та йому призначено покарання:
- за ч.1 ст.121 КК України - у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців;
- за ч.2 ст.125 КК України - у виді арешту строком на 3 (три) місяці.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахується з дати його затримання, тобто з 28.09.2017 року.
Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_11 строк попереднього ув'язнення в період з 28.09.2017 року по день набрання вироком законної сили. Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції від 26.11.2015 року, строк попереднього ув'язнення обчислюється з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили;
та
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Старі Трояни Кілійського району Одеської області, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, не працюючий, раніше не судимий,
визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 125, ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України та йому призначено покарання:
- за ч.2 ст.125 КК України - у виді арешту, строком на 3 (три) місяці;
- за ч.2 ст.296 КК України - у виді позбавлення волі, строком на 1 (один) рік 5 (п'ять) місяців;
- за ч.1 ст.122 КК України - у виді позбавлення волі, строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч. ч.1-3 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі, строком на 1 (один) рік 5 (п'ять) місяців.
Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_12 , строк попереднього ув'язнення в період з 28.09.2017 року по 05.03.2019 року, у зв'язку з чим відповідно до положень ст. 72 КК України, призначене покарання ОСОБА_12 вважається відбутим.
До набрання вироком законної сили обрано відносно ОСОБА_12 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та звільнено обвинуваченого з-під варти у залі суду.
Покладено на обвинуваченого ОСОБА_12 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із м. Одеси.
Вироком суду задоволений цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 до ОСОБА_12 та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_14 суму компенсації за заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 9911 грн 05 коп., суму компенсації за заподіяну моральну шкоду у розмірі 100000 (сто тисяч) грн. та суму судових витрат на правову допомогу у розмірі 7500 (міс тисяч п'ятсот) грн.
Частково задоволено позовні вимоги потерпілого ОСОБА_15 до обвинуваченого ОСОБА_11 та стягнуто з ОСОБА_11 на користь потерпілого ОСОБА_15 суму компенсації за заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 20188 грн 19 коп., суму компенсації за заподіяну моральну шкоду у розмірі 90000 грн.
Частково задоволено позовні вимоги потерпілого ОСОБА_16 до обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та стягнуто з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у солідарному порядку, на користь потерпілого ОСОБА_16 суму компенсації за заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 13428 грн. 90 коп., тобто в у розмірі 6714 грн. 45 коп. з кожного з обвинувачених. Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_16 суму компенсації за заподіяну моральну шкоду у розмірі 60000 грн. Стягнуто з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_16 суму компенсації за заподіяну моральну шкоду у розмірі 15000 грн. Стягнуто з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у солідарному порядку, на користь ОСОБА_16 судові витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн., тобто в розмірі по 5000 грн. з кожного з обвинувачених.
Частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_17 до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_17 суму компенсації за заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 6187 грн. 78 коп. Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_17 суму компенсації за заподіяну моральну шкоду у розмірі 60000 грн. Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_17 судові витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. Відмовлено задоволенні цивільного позову ОСОБА_17 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_12 матеріальної і моральної шкоди, а також у стягненні судових витрат.
Вироком суду вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні.
Згідно з оскаржуваним вироком суду ОСОБА_11 засуджено за те, що 02 червня 2017 року, приблизно о 04 годині, знаходячись на території прилеглій до магазина «Копійка», що розташований по вул. Академіка Філатова, 29 в м. Одесі, в ході конфлікту з ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень іншій людини та розуміючи характер своїх противоправних дій, з застосуванням наявного в нього предмету, вірогідно ножа, наніс ОСОБА_18 один удар ножем в область тулуба з права, чим завдав останньому тілесне ушкодження у вигляді-колото-різаного поранення правої поперекової області, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та наніс один удар ОСОБА_15 в область грудної клітки з права, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітки справа, проникаючого у праву плевральну порожнину з пораненням правого куполу діафрагми, яке відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя постраждалого.
Крім того, 28 вересня 2017 року, приблизно о 01 годині, ОСОБА_11 , знаходячись разом з ОСОБА_12 біля магазину «АТБ» по вул. Героїв Крут (Валентини Терешкової), 15 в м. Одесі, в ході з'ясування обставин ображання знайомих ОСОБА_17 і ОСОБА_19 вчинили з останніми бійку, в ході якої ОСОБА_12 з метою нанесення тілесних ушкоджень, діючи умисно, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, наніс в обличчя ОСОБА_16 удар рукою, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В свою чергу, ОСОБА_11 , який також знаходився на місці конфлікту і приймав активну участь у ньому, з метою нанесення тілесних ушкоджень, діючи умисно, з застосуванням колючо-ріжучого предмету, яким міг бути ніж, наніс ОСОБА_17 один удар в область лівого стегна та один удар в область тулуба, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді: одного колото-різаного поранення грудної клітки зліва в проекції 10-го ребра з його відкритим переломом, проникаючого у плевральну порожнину з наскрізним пораненням лівого куполу діафрагми та проникненням у черевну порожнину, пораненням селезінки, яке супроводжувалося потраплянням повітря та крові у плевральну порожнину та крові у черевну порожнину, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівого передпліччя, сліпого колото-різаного поранення м'яких тканин лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В подальшому, подолавши можливий опір з боку ОСОБА_17 , ОСОБА_11 наблизився до ОСОБА_19 та навмисно наніс йому чотири удари предметом схожим на ніж в область грудної клітки та тулуба, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді: одного колото-різаного поранення грудної клітки справа в проекції 10 -го міжребер'я проникаючого у плевральну порожнину з наскрізним пораненням правого куполу діафрагми та проникненням у черевну порожнину; одного колото-різаного поранення грудної клітки справа в проекції 11 -го міжребер'я проникаючого у плевральну порожнину з пораненням 11-го правого ребра, наскрізним пораненням правого куполу діафрагми, проникненням у черевну порожнину та сліпим пораненням 6 сегменту печінки; двох колото-різаних поранень передньої черевної стінки, проникаючих у черевну порожнину, які супроводжувалися потраплянням повітря та крові у плевральну порожнину та крові у черевну порожнину, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Крім того, 12 серпня 2017 року, приблизно о 00 годині 30 хвилин, ОСОБА_12 , знаходячись неподалік від будівлі АДРЕСА_3 , діючи спільно з особою, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження (далі по тексту Особа 1), з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов відпочинку громадян, що супроводжувалося особливою зухвалістю, бажаючи протиставити себе іншим присутнім особам та суспільству в цілому, продемонструвати свою силу, діючи відкрито, у присутності оточуючих ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , та інших осіб, які відпочивали неподалік на лавочках, підійшли до невстановленого чоловіка, та почали наносити йому удари руками в область голови та обличчя, від чого останній впав на землю, після чого нанесли останньому множинні удари руками та ногами в область голови та тулуба.
Далі, у відповідь на зауваження ОСОБА_21 щодо неприпустимості вчинення протиправних дій, порушень громадського порядку, ОСОБА_12 , бажаючи продемонструвати свою силу та зневагу до присутніх, з метою залякування оточуючих, підійшов до ОСОБА_21 та наніс їй один удар долонею правою руки в область голови та обличчя зліва, від чого остання почала плакати.
Побачивши це, бажаючи заспокоїти порушників, ОСОБА_14 , який знаходився неподалік, зробив зауваження про неприпустимість протиправних дій ОСОБА_12 та Особі 1.
У відповідь на вказане зауваження ОСОБА_12 та Особа 1, знаходячись на пішохідній доріжці, неподалік від будівлі №15 по вул. Валентини Терешкової в м. Одесі, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов відпочинку громадян, що супроводжувалося особливою зухвалістю, бажаючи протиставити себе іншим присутнім особам та суспільству в цілому, продемонструвати свою силу та зневагу до загальнолюдських моральних цінностей, діючи відкрито, у присутності оточуючих ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та інших осіб, які знаходились неподалік на лавочках, підійшли до ОСОБА_14 , після чого ОСОБА_12 наніс останньому один удар кулаком правої руки в область обличчя зліва, від чого ОСОБА_14 впав на землю. Побачивши, що ОСОБА_14 підіймається, ОСОБА_12 знову наніс йому один удар кулаком правої руки в обличчя зліва, від чого ОСОБА_14 знову впав на землю. Скориставшись тим, що ОСОБА_14 лежить на землі, ОСОБА_12 та Особа 1 почали наносити останньому удари руками та ногами в область голови та обличчя. При цьому Особа 1 нанесла ОСОБА_14 не менше 10 -ти ударів кулаками обох рук та ногами в область голови, а ОСОБА_12 наніс ОСОБА_14 не менше 10 - ти ударів кулаком правої руки та ногами в область лівої половини обличчя, чим завдали останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток лицевого черепу у вигляді переломів всіх стінок лівої верхньощелепної пазухи зі зміщенням, лінійного перелому виличної кістки зліва без зміщення, перелому латеральної (зовнішньої) стінки лівої орбіти без значного зміщення, синець повік лівого ока, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Не погоджуючись з вироком суду захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 та прокурор Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_13 подали апеляційні скарги, в яких:
- захисник обвинуваченого просить вирок районного суду змінити шляхом перекваліфікації дій ОСОБА_11 за фактом завдання ОСОБА_15 тілесних ушкоджень і кваліфікувати їх за ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді 200 (двохсот) громадських робіт; за фактом спричинення ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, кваліфікувати за ст.124 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі, строком на 1 рік 6 місяців; за фактом спричинення ОСОБА_16 тілесних ушкоджень, кваліфікувати за ст.128 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі, строком на 2 роки. На підставі чт.70 КК України остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_11 покарання у виді обмеження волі, строком на 3 роки та зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період з 28.09.2017 року та за ст.72 КК України вважати призначене покарання останньому відбутим. В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також вказує на неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень;
- прокурор в апеляційній скарзі просить вирок районного суду скасувати та ухвалити новий, яким остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі, строком на 8 років 6 місяців, обвинуваченому ОСОБА_12 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі, строком на 8 років 6 місяців та взяти під варту обвинуваченого ОСОБА_12 в залі судового засідання. В апеляційній скарзі прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі кожного з обвинувачених.
Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржений.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_7 частково підтримав апеляційну скаргу прокурора місцевої прокуратури, просив вирок районного суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог КПК України допущені районним судом під час розгляду справи та ухвалені вироку. Прокурор зазначив, що зміст вироку районного суду наявний в матеріалах справи істотно відрізняється від змісту вироку, який був проголошений судом після виходу з нарадчої кімнати, що зафіксовано на CD-диску, на який здійснювалась фіксація судового процесу, під час проголошення вироку відносно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу прокурора, заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, просив скасувати вирок суду та призначити новий розгляд кримінального провадження в районному суді зі стадії підготовчого судового засідання, посилаючись на порушення вимог КПК України, які є підставою для скасування вироку суду та призначення нового розгляду; обвинувачених та їх захисників, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 та заперечували проти апеляційної скарги прокурора; вивчивши матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; надавши останнє слово обвинуваченим; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги, але положеннями ч.2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
За змістом ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а саме ухвалене: компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні підстави для його ухвалення.
Зі змісту ст.370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.371 КПК України вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Згідно ч.1 ст.376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу з нарадчої кімнати. Головуючий суддя у судовому засідання роз'яснює зміст рішення, порядок та строк його оскарження.
Учасники судового провадження відповідно до ч.6 вказаної статті мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та прокурору.
Процесуальний закон вказує на те, що вирок має бути складено в нарадчій кімнаті, а його повний текст проголошено негайно після виходу з нарадчої кімнати, крім того, копію цього вироку негайно має бути вручено учасникам судового провадження.
Районний суд не дотримався зазначених вимог процесуального закону.
Як убачається з аудіо-запису судового засідання Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2019 року, суд після виходу з нарадчої кімнати проголосив вирок, зміст якого істотно відрізняється від тексту вироку, який долучений до матеріалів кримінального провадження.
Зокрема, у мотивувальній частині наявного в матеріалах кримінального провадження вироку міститься текст, який не оголошувався районним судом під час проголошення судового рішення, і, навпаки, відсутній текст, який було проголошено в судовому засіданні.
За таких обставин, вирок суду за змістом та формою не відповідає вимогам ст.ст.370, 374 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до приписів ч.1 ст.412 КПК України, а тому не може залишатися у силі і підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 17 липня 2019 року у справі № 500/6587/16-к.
У зв'язку зі скасуванням вироку з процесуальних підстав, доводи прокурора та захисника по суті поданих ними апеляційних скарг щодо незаконності вироку, апеляційним судом не перевіряються, відповідно до приписів ч. 2 ст. 415 КПК України.
З огляду на вищевикладене апеляційні скарги захисника та прокурора підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , апеляційний суд враховує особу кожного з них, які раніше не судимі, мають постійне місце проживання, не перебувають на обліку у лікарів психіатра і нарколога, за місцем проживання характеризуються посередньо.
З урахуванням таких обставин, а також того, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 обраний оскаржуваним вироком суду, який підлягає скасуванню, останній тривалий час тримається під вартою, вирок районного суду скасовується апеляційним судом з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, який буде тривати невизначений час, приймаючи до уваги відсутність відомостей щодо існування на теперішній час ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які слугували підставами для обрання найсуворішого запобіжного заходу, а також враховуючи відсутність клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 , а обвинувачений ОСОБА_12 після ухвалення оскаржуваного вироку не вживав дій направлених на переховування від суду, апеляційний суд, з метою забезпечення судового провадження та виконання завдань кримінального судочинства, а саме забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, вважає за необхідне обрати відносно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
При новому розгляді даного кримінального провадження суду першої інстанції слід розглянути кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дати належну правову оцінку діям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального та кримінального законів.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 та прокурора Одеської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_13 - задовольнити частково.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 05.03.2019 року, яким ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засуджено за ч.2 ст. 125, ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України - скасувати, та призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання, в іншому складі суду.
Обрати відносно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на кожного з них обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 наслідки невиконання покладених на них обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачені, будучи належним чином повідомленими, не з'являться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомлять про причину своєї неявки, або якщо порушать інші покладені на них при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, запобіжний захід може бути змінено на більш суворий.
Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду в частині покладених на кожного з них обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, закінчується 10.05.2020 року.
Обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду, негайно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4