Номер провадження: 11-кп/813/920/20
Номер справи місцевого суду: 947/21878/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.02.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуюча суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора одеської області ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Одеса від 20.11.2019 у кримінальному проваджені №12019160480002803, внесеному до ЄРДР 07.08.2019, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одеса, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 13.06.2012 Київським районним судом м. Одеси, за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 19.06.2014 Київським районним судом м. Одеси, за ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 355, ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі; 20.05.2019 Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу 850 гривень (не сплачений),
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді нічного домашнього арешту - залишено без змін до набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 1 ст. 71 та ч. 3 ст. 72 КК України, призначене за цим вироком покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців та призначене вироком Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2019 покарання у виді штрафу 850 гривень, - виконувати самостійно,-
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 звинувачується у тому, що він, будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, повторно таємно викрав чуже майно, чим вчинив передбачене ч.2 ст. 185 КК України кримінальне правопорушення.
Так, згідно обвинувального акту, що передано на розгляд суду, 06.08.2019 року о 13:00 год., ОСОБА_8 перебуваючи неподалік від центрального входу, на території парковки, ТЦ “Сіті Центр” за адресою: пр-т Небесної Сотні, 2, м. Одеса, побачив велосипед помаранчевого кольору, марки “CROSSRIDE” що був припаркований на парковці для велосипедів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення вказаного велосипеда, діючи повторно та з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_9 підійшов до вказаного велосипеда та скориставшись тим, що вказаний велосипед не був пристебнутий замком до велопарковки, шляхом вільного доступу, таємно, відкотив його від велосипедної парковки.
Після чого ОСОБА_9 з місця вчинення злочину зник, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 1500,00 гривень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказаний вирок суду першої інстанції перший заступник прокурора Одеської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржений вирок скасувати, призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що районним судом в мотивувальній частині вироку, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України не зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а лише зроблено посилання на відомості, зазначені в обвинувальному акті.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до такого висновку.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
За результатами апеляційного перегляду вироку районного суду апеляційним судом встановлені істотні порушення вимог КПК України, які у відповідності до положень ст. 412 КПК України тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в районному суді, з огляду на таке.
Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 374КПК України, у мотивувальній частині обвинувального вироку, у разі визнання особи винуватою, зокрема, має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання.
Зазначених вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду і постановленні вироку відносно ОСОБА_9 районний суд не дотримався, та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які у відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст.4 09 КПК України, тягнуть за собою безумовне скасування вироку.
Апеляційний суд вважає слушними доводи прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягають у незазначені в оскарженому вироку формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
Положеннями ч. 1 ст. 91 КК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Серед іншого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Як свідчить зміст оскарженого вироку, за результатами судового розгляду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, районний суд прийшов до висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та визнав його винуватим.
Разом з цим, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, в мотивувальній частині вироку, суд не сформулював обвинувачення, яке було визнано судом доведеним за результатами судового розгляду, а лише послався на відомості, зазначені в обвинувальному акті.
Так, районний суд чітко та конкретно не зазначив в мотивувальній частині вироку усі обставини вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, які встановлені саме судом під час судового розгляду, а лише послався на пред'явлене органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачення згідно обвинувального акту, переданого на розгляд суду.
З огляду на вищезазначене, відсутність чіткого та конкретного викладення у вироку фактичних обставин вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, встановлених районним судом, тягне за собою неможливість визнання вироку районного суду таким, що відповідає вимогам процесуального закону.
Крім того, відсутність формулювання обвинувачення, встановленого судом, є порушенням прав обвинуваченого, які регламентовані ст. 42 КПК України, що у силу положень ст. 412 КПК України також є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, встановлені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним, та є підставою для скасування вироку.
Апеляційний суд звертає увагу, що аналогічна правова позиція щодо неприпустимості спрощення формулювання обвинувачення та відсутності у вироку формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, неодноразово висловлювалась в рішеннях суду касаційної інстанції, зокрема: в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2016 року по справі №5-98км16; в постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року по справі №466/9158/14-к (провадження №51-645 км18); в постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року по справі №521/11693/16-к (провадження №51-380 км17).
Апеляційний суд констатує, що встановлені порушення, які були допущені судом першої інстанції при ухвалені вироку, з урахуванням положень ст. ст. 2, 7, 9, 409, 412, 415 КПК України, апеляційний суд визнає істотними та такими, що тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд враховує положення ч. 1 ст. 412 КПК України, відповідно до яких істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Водночас згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другою статті 412 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме верховенство права.
Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому апеляційний суд також виходить з положень ч. 1 ст. 9 КПК України, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу,міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
Оскільки судом першої інстанції при розгляді справи були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме законність, то вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, скасовуючи вирок та призначаючи новий судовий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Під час нового розгляду, суду першої інстанції, неухильно дотримуючись вимог КПК України, необхідно звернути увагу на встановлені під час апеляційного розгляду та зазначені в ухвалі суду факти порушення вимог кримінального процесуального закону, провести судове провадження у відповідності до вимог КПК України та прийняти за його результатами законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Київського районного суду м. Одеси від 20.11.2019 у кримінальному провадженні №12019160480002803, внесеному до ЄРДР 07.08.2019, відносно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України, - скасувати.
Призначити новий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019160480002803, внесеному до ЄРДР 07.08.2019, відносно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України, в тому ж суді в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4