Справа № 591/6/20
Провадження № 1-кс/591/703/20
13 березня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву захисника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_6 у справі №591/6/19, провадження №1-кп/591/356/20 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України, -
В провадженні судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_6 перебуває справа №591/6/19, провадження №1-кп/591/356/20 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України.
10 березня 2020 року до Зарічного районного суду м. Суми від захисника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_6 , в якій зазначає, що в при розгляді справи під час підготовчого засідання та на початку судового розгляду головуючий суддя ОСОБА_6 , вчинив низку дій, які викликають у нього обґрунтовані сумніви в його неупередженості по справі.
В підготовчому судовому засіданні по справі, яке відбулося 20 січня 2020р., потерпілим ОСОБА_7 було заявлено перед судом і учасниками процесу про свій намір не брати участі в розгляді справи і після завершення засідання він мав намір письмово оформити таке своє звернення до суду. Реалізуючи процесуальні права сторони захисту на ознайомлення із матеріалами справи для підготовки до розгляду справи і до виступу перед судом із вступною промовою, він отримав відповідний дозвіл від судді ОСОБА_6 . Втім 11 лютого 2020 р. при проведенні ознайомлення із матеріалами справи такої заяви потерпілого йому не було надано судом, а його питання щодо факту надходження, наявності і змісту такої заяви потерпілого до суду викликало здивування у секретаріату судді ОСОБА_6 і залишилося без відповіді.
Здійснюючи в подальшому підготовку до участі в розгляді справи і формуванні змісту вступної промови та розуміючи важливість для сторони захисту врахування позиції потерпілого по даній справі та його можливу присутність в судовому засіданні, він напередодні початку судового розгляду справи 14 лютого 2020 року повторно ознайомився із матеріалами справи і знову констатував відсутність в матеріалах справи вище вказаної заяви потерпілого. Тому підготовку вступної промови було здійснено ним із урахуванням факту відсутності в матеріалах справи такої заяви потерпілого.
Але в подальшому він дізнався, що така заява потерпілого ОСОБА_7 датована ним і зареєстрована судом вх.№2138 від 20 січня 2020 р. була залучена в матеріали справи набагато пізніше - після надходження документів, які надійшли суду до матеріалів справи 14 лютого 2020 р.
Нажаль вище вказані дії суду унеможливили для нього своєчасне ознайомлення із вказаною заявою потерпілого ОСОБА_7 при підготовці ним до початку розгляду справи, який відбувся в судовому засіданні 17 лютого 2020 р., та штучно утруднили йому підготовку сторони захисту до початку розгляду справи і до вступної промови.
Зазначає, що такі дії суду суперечать суті вище наведених положень ст.321 КПК України.
В матеріалах справи міститься ухвала судді ОСОБА_6 по результатам проведеного під його головуванням підготовчого судового засідання по даній справі, яке відбулося 20 січня 2020 року. Але зміст вказаного судового рішення не відповідає змісту проведеного головуючим суддею ОСОБА_6 20 січня 2020 року підготовчого судового засідання по даній справі, не стосується ані осіб його підзахисних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які довірили йому їх захист від висунутого обвинувачення, ані змісту висунутого щодо них обвинувачення. А стосується інших осіб і іншого складу обвинувачення.
Така явна невідповідність дій проведеного головуючим суддею ОСОБА_6 20 січня 2020р. підготовчого судового засідання по даній справі змісту постановленого ним вказаного судового рішення безумовно є суддівською помилкою, але, на його переконання, не є опискою, а повністю не відповідає змісту та суті висунутого обвинувачення і обвинуваченим особам. Саме тому така вчинена суддею ОСОБА_6 помилка не може бути виправленою таким чином, як виправляються зроблені судом описки. І не може виправлятися так, як таке виправлення вчинив суддя ОСОБА_6 . Тому заперечує і проти дій головуючого судді ОСОБА_6 , який в подальшому 17 лютого 2020 р. після початку ним розгляду справи по суті постановив ухвалу, якою під виглядом виправлення описки змінив по суті власне помилкове судове рішення - ухвалу по результатам проведеного під його головуванням підготовчого судового засідання по даній справі, яке відбулося 20 січня 2020 р.
Вище вказані вчинені головуючим суддею ОСОБА_6 помилки дають підстави для розумних сумнівів щодо його здатності до відповідального ставлення до обов'язків головуючого у судовому засіданні по даній справі згідно з положеннями ст.321 КПК України.
Будучи прихильником гласності і відкритості судового провадження, що має на меті гарантувати забезпечення головуючим суддею ОСОБА_6 при розгляді даної справи додержання засад кримінального провадження, в тому числі принципів верховенства права і законності, має заперечення щодо недодержання головуючим суддею ОСОБА_6 прямих вимог діючого процесуального закону, передбачених ст.27 КПК України. А саме п.6 ст.27 КПК України, за приписами якого проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
Втім головуючий суддя ОСОБА_6 в судовому засіданні 20 січня 2020 р. при підготовчому розгляді справи та в судовому засіданні 17 лютого 2020 р. на початку розгляду справи по суті допустив проведення невстановленими особами відеозапису судового засідання із застосуванням стаціонарної апаратури. При тому, що головуючим суддею ОСОБА_6 не з'ясовувалися і не враховувалися думки сторони захисту на таке, а в матеріалах справи станом на 24 лютого 2020 р. були відсутні відповідні ухвали головуючого судді ОСОБА_6 .
Заперечує проти таких діянь головуючого судді ОСОБА_6 при розгляді ним даної справи, які, на думку заявника, свідчать про порушення і ігнорування ним процесуальних прав сторони захисту та прямих вимог процесуального закону згідно з п.6ст.27 КПК України, прав і обов'язків головуючого у судовому засіданні згідно з положеннями ст.321 КПК України.
В судовому засіданні 17 лютого 2020 р. під час проголошення ним згідно з положеннями ст.349 КПК України вступної промови захисника, головуючий суддя ОСОБА_6 вдався до недоречної критики його правової позиції по справі, яка полягає в твердженні щодо помилковості правової кваліфікації стороною обвинувачення дій, інкримінованих його підзахисним - підсудному ОСОБА_3 та підсудному ОСОБА_4 за ознаками ч.3 ст. 297 КК України.
Головуючого суддю ОСОБА_6 явно обурило, що така його правова позиція відрізняється від позиції його підзахисних підсудного ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_4 , які повністю визнали свою вину в висунутому щодо них обвинуваченні. Через таке обурення суддя ОСОБА_6 декілька разів висловив в судовому засіданні свої сумніви щодо його, як адвоката, професійної відповідності та здатності здійснювати захист в даній справі. На що йому довелося фактично недоречно виправдовуватися перед суддею та роз'яснювати, що його підзахисні підсудний ОСОБА_3 та підсудний ОСОБА_4 визнали свої провини в фактично вчинених ними діях, щиро розкаялися, сприяли слідству, публічно висловлювали свої вибачення потерпілій стороні та відчуття великого сорому перед громадою через вчинене, відшкодували завдану потерпілому шкоду і примирилися із потерпілою стороною, уклавши відповідну угоду про примирення. Але ОСОБА_3 за фахом кухар-кондитер, а ОСОБА_4 - лаборант, і вони не здатні повною мірою розібратися в юридичних тонкощах правової кваліфікації вчинених ними дій, тому що не є обізнаними в праві і не повинні бути обізнаними в тонкощах права. А зроблена стороною обвинувачення явно помилкова правова кваліфікація дій його підзахисних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками ч.3 ст. 297 КК України унеможливлює процесуальну реалізацію укладених ними угод про примирення із потерпілим. Але в разі проведення судом дослідження наявних в справі відеоматеріалів із відеокамер зовнішнього спостереження з місця подій буде достатньо, щоб довести обґрунтованість твердження про явну помилковість кваліфікації стороною обвинувачення дій його підзахисних. А після виявлення помилки в кваліфікації буде можливим намагання реалізувати укладені по справі угоди про примирення між обвинуваченими і потерпілим.
Він був вимушений нагадати головуючому судді ОСОБА_6 положення закону, що як адвокат, він має право займати позицію всупереч волі свого клієнта у випадку впевненості в самообмові клієнта - п.п.3) ч.2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Тому що висловлюючи повне визнання вини у висунутому обвинуваченні за ознаками ч.3 ст. 297 КК України, яке є помилковим, його підзахисні підсудний ОСОБА_3 та підсудний ОСОБА_4 несвідомо обмовляють себе через свою необізнаність в праві і через наявний тягар відчуття ними сорому перед громадою за вчинене.
Після вказаних його висловлювань у вступній промові головуючий суддя ОСОБА_6 , вочевидь щоб вплинути на його правову позицію, публічно висловив йому критичні зауваження щодо такої його правової позиції, яка не збігається із позицією його підзахисних, а після того публічно висловився щодо його ставлення до його підзахисних та їх правової позиції - заявив, що через таку його, як їх захисника, правову позицію, вважає, що висловлене підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_4 визнання ними своєї вини у висунутому щодо них обвинуваченні і висловлені ними каяття не сприймаються судом як щирі і викликають у суду сумніви.
Такі дії і вислови головуючого судді ОСОБА_6 в судовому засіданні здатні негативно вплинути на довіру до нього з боку підзахисних та є фактичним втручанням судді в його правову позицію по даній справі, що суперечить конституційним гарантіям адвокатської діяльності та вимогам закону згідно п. 11) ч.1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Стороною обвинувачення в обвинувальному акті стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 та стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 стверджується, що щире каяття кожного із них є обставиною, яка має пом'якшувати їм покарання. Сторона обвинувачення не зверталася до суду із клопотанням щодо своїх заперечень проти таких своїх тверджень. Таким чином, головуючий суддя ОСОБА_6 своїми висловами в судовому засіданні ще до початку дослідження доказів, без їх сукупної оцінки, та без виходу судді до нарадчої кімнати вирішив відкинути обставини, які стороною обвинувачення встановлені на користь обвинувачених нею осіб - щире каяття ОСОБА_8 та щире каяття ОСОБА_4 .
Вважає, що в такий явний спосіб головуючий суддя продемонстрував учасникам справи, що в даній справі він став активним учасником справи на боці сторони обвинувачення. Висловлена у вказаний спосіб головуючим суддею ОСОБА_6 недовіра до підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_4 трансформується стороною захисту в безумовну недовіру до головуючого у судовому засіданні судді ОСОБА_6 .
Письмовими матеріалами справи та технічним записом судового процесу по даній справі зафіксовано вище вказані обставини, дії та вислови головуючого судді ОСОБА_6 , що явно свідчить про прояви головуючим суддею ОСОБА_6 упередженості в даній справі та нехтування ним вимогами процесуального закону, процесуальними обов'язками головуючого судді, правами підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_4 і його правами, як їх захисника.
Тому стверджує, що головуючий суддя ОСОБА_6 знехтував засадами процесуального закону, такими, як верховенство права, законність, гласність, змагальність, диспозитивність, рівність перед законом і судом та принципами презумпції невинуватості.
Такі прояви із боку головуючого судді ОСОБА_6 є явним порушенням ним норм закону щодо ролі головуючого в судовому процесі і належної поведінки судді у відповідності до кодексу суддівської етики та складеної ним присяги і підриває авторитет правосуддя, що дає підстави для обґрунтованого сумніву в його неупередженості по даній справі.
Більше того, вище зазначені ним факти і обставини та дії головуючого судді ОСОБА_6 вказують на його явну особисту упередженість по даній справі.
Вважає, що вказані в цій заяві факти є достатньою підставою для обґрунтованих сумнівів в неупередженості головуючого судді ОСОБА_6 при розгляді даного кримінального провадження та для його заяви про його відвід.
На цих підставах вважає, що головуючий суддя ОСОБА_6 підлягає відводу.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проінформовані ним щодо такої його правової позиції і його процесуальних дії щодо подання цієї заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_6 та поділяють таку його правову позицію і підтримують відповідні процесуальні дії.
В судове засідання захисник, обвинувачені, прокурор, потерпілий, суддя ОСОБА_6 не з'явилися, про час і місце розгляду скарги сповіщені судом належним чином.
Від прокурора надійшла письмова заяву про проведення судового засідання без його участі, заяву захисника вважає необґрунтованою, в зв'язку з чим просить відмовити в її задоволенні.
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути мотивованим.
Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Заявником адвокатом ОСОБА_9 не наведено переконливих доводів щодо того, що суддя ОСОБА_6 не може брати участь у розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України, і є будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Зазначені в заяві про відвід обставини, які на думку заявника свідчать про упередженість судді, фактично зводяться до висловлення його незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду зазначеного кримінального провадження, що не можна вважати підставою для сумнівів в об'єктивності чи неупередженості судді, оскільки є предметом професійної діяльності судді.
Такі заперечення на процесуальні дії судді та прийняті процесуальні рішення під час судового розгляду сторона кримінального провадження не позбавлена можливості зазначити у випадку оскарження судового рішення по справі в апеляційному та касаційному порядку.
З огляду на вказане, заява про відвід судді ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80-81 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_6 у справі №591/6/20, провадження №1-кп/591/356/20 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1