Справа № 585/2246/19
Номер провадження 2/585/26/20
05 березня 2020 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря С.А. Дем'яненко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком за АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову вказав, що йому на праві приватної власності належить жилий будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку зареєстрований, але з травня 2018 року без поважних причин не проживає відповідач ОСОБА_2 . Відповідач залишається зареєстрованим в належному йому будинку, чим створює перешкоди по володінню, користуванню та розпорядженню своєю власністю, тобто порушує його законне право на житло. В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задоволити. Суду пояснив, що ОСОБА_5 у них не живе, побив вікна, машину, тому він хоче щоб суд виписав, так як відповідач сам виписуватися не бажає. Власником будинку є він. ОСОБА_2 прописував він. Той не живе з травня місяця 2018 року. Перестав жити в них тому, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 розлучилися. ОСОБА_6 це його дочка. По АДРЕСА_2 . Карлова живуть батьки відповідача і він. Після сімейного скандалу він перестав жити з ними. ОСОБА_7 подала на розірвання шлюбу. Речей відповідача у будинку немає. Будинок придбали у шлюбі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення чи розгляд справи без його участі суду не надав.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі. В заяві вказала, що підтримує позовні вимоги.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. 02 грудня 2020 року ОСОБА_4 в судовому засіданні просила позовні вимоги задоволити. Суду пояснила, ОСОБА_2 не проживає у них з 2018 року. Після сімейного скандалу він перестав жити з ними. ОСОБА_7 подала на розірвання шлюбу. Речей відповідача у будинку немає. Вона з позивачем у шлюбі. Будинок придбали у шлюбі.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що з ОСОБА_1 вони сусіди. З ОСОБА_2 вони просто знайомі. Донька ОСОБА_1 з ОСОБА_2 разом не проживають десь з початку травня 2018 року. На скільки їй відомо вони розведені. Вона запам'ятала коли ОСОБА_5 перестав жити у ОСОБА_9 тому, що він тоді там влаштував скандал, тому запам'ятала ці події не лише вона. В будинку у ОСОБА_1 вона буває. Речей ОСОБА_2 в будинку, на скільки їй відомо, немає.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з ОСОБА_2 вони просто знайомі. Коли дочка ОСОБА_1 вийшла заміж, вони стали жити в цьому будинку, а потім з травня 2018 року ОСОБА_2 перестав проживати в цьому будинку.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 12 грудня 2001 року ОСОБА_11 продала, а ОСОБА_1 купив житловий будинок за АДРЕСА_1 .
З довідки про склад сім'ї з місця реєстрації, виданої Управлінням адміністративних послуг від 14.06.2019 року №01-35/4246 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 .
Наведені факти свідчать, що між сторонами виник спір про право користування житлом. При вирішенні спору суд виходить з положень ст. 405 ЦК України, на які посилається і позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено можливість зняття особи з реєстрації проживання на підставі заяви особи та рішення суду, зокрема , про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Права власника житлового будинку визначені ст. 386 ЦК України та ст.150 Житлового кодексу України, які передбачають право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальному житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім'ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України).
Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дає підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивач довів у встановленому законом порядку, що відповідач відсутній за місцем реєстрації - б. АДРЕСА_1 , більш ніж 1 рік без поважних причин. В суду відсутні розумні сумніви щодо достовірності даної обставини.
Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання особи такою, що втратила право користування житлом задоволити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок (768,4 грн.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга