Справа № 481/1313/19
Провадж.№ 2/481/60/2020
03 березня 2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Ціпивко І.І.,
з участю секретаря судових засідань Асмолової Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
з участю: позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 ,
встановив:
позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом в якому просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб укладений між ним та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 05 квітня 2008 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області, за актовим записом №25.
В обґрунтування позовної заяви позивач покликається на те, що 05 квітня 2008 року він зареєстрував з відповідачем шлюб, від якого в них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сімейне життя з відповідачем не склалось, оскільки у них різні характери, різні погляди на життя, через що між ними постійно виникали непорозуміння та сварки. В зв'язку з цим він втратив до відповідача почуття поваги та любові, їхня сім'я розпалася та існує формально, примирення між ними неможливе. За таких обставин, вважає подальше подружнє життя з ОСОБА_2 неможливим, воно буде суперечити їхнім інтересам. Їхній шлюб остаточно розпався і зберегти його неможливо. Відтак, змушений звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 30 вересня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2019 року сторонам надано строк для примирення три місяці.
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2020 року відновлено провадження по справі. Призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
18 лютого 2020 року ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив розірвати шлюб. Додаткових пояснень до обґрунтування позовних вимог не надав.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю та проти розірвання шлюбу заперечила. Пояснила, що бажає зберегти сім'ю, оскільки у них є троє дітей. Разом з тим підтвердила, що наданий сторонам строк для примирення результату не приніс, оскільки позивач не бажає з нею спілкуватися. Заявила клопотання про звільнення її від сплати судових витрат у зв'язку з важким її матеріальним становищем.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 05 квітня 2008 року, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області, про що складено відповідний актовий запис №25 .
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно з ч.ч. 2,4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За положеннями частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Віповідно до статті 112 СК України при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Одночасно згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.
Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення, як це визначено частиною сьомою статті 240 ЦПК України.
Судом було вжито заходів для примирення сторін у справі та надано їм строк для такого.
Отже, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Дослідивши матеріали справи, та заслухавши доводи сторін, встановлено, що розлад у сім'ї є стійким, сторони спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують, проживають окремо один від одного.
Також, судом встановлено, що від спільного шлюбу в сторін народилась діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджуються свідоцтвами про народження копії які наявні в матеріалах справи.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розірвання шлюбу та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, зважаючи на позицію позивача, який наполягає на розірванні шлюбу та посилається на те, що їх шлюб носить формальний характер, подружні відносини між ними припинено, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити його інтересам, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення, внаслідок чого шлюб між сторонами слід розірвати.
Щодо клопотання відповідача про звільнення її від сплати судових витрат, у зв'язку з її матеріальним становищем, то суд вважає за необхідне у такому клопотанні відмовити, виходячи із такого.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Матеріали справи містять документальне підтвердження понесених ОСОБА_1 при зверненні до суду судових витрат (судового збору) в розмірі 768 грн. 40 коп.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 141ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідачкою ОСОБА_2 на підтвердження свого майнового стану, який би давав суду підстави для звільнення її від сплати судового збору, не надано жодного доказу та клопотання про витребування таких доказів заявлено також не було.
Крім цього, до суду відповідачкою ОСОБА_2 не надано доказів наявності умов, визначених ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», необхідних для звільнення її від сплати судового збору.
Відтак, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача понесені судові витрати, які складаються з 768,40 грн. судового збору.
Керуючись, ст.ст. 24, 105, 110, 112 СК України, ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 142, 244, 247, 258- 259- 263-265, 273 ЦПК України суд,
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 05 квітня 2008 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Новобузького районного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №25.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище, набуте у шлюбі « ОСОБА_2 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сплачений ним судовий збір в сумі 768 /сімсот шістдесят вісім/ гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 13.03.2020 року.
Суддя І.І. Ціпивко