Справа № 476/75/20
Провадження № 1-кп/476/21/2020
12.03.2020 року Єланецький районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець кримінальне провадження, внесене 09.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150220000005, по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України
07.01.2020 року о 21.00 годині ОСОБА_4 разом із невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, прийшли до території домоволодіння потерпілого ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 . Постукавши у вхідні двері будинку, які були не замкнені, ОСОБА_4 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, зайшли всередину житлового будинку та виявили що його власник відсутній. В цей момент у невстановленої в ході досудового розслідування особи виник раптовий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення майна належного ОСОБА_6 .
З метою реалізації вказаного кримінального правопорушення невстановлена в ході досудового розслідування особа запропонувала ОСОБА_4 спільно здійснити крадіжку, на що останній погодився, таким чином вступив у злочинну змову з невстановленою в ході досудового розслідування особою. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою в спальній кімнаті житлового будинку ОСОБА_6 виявили телевізор фірми «Ergo» модель LE28CT1000AU, який вирішили викрасти.
Реалізуючи спільний корисливий умисел, діючи умисно, протиправно усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, невстановлена в ході досудового розслідування особа та ОСОБА_4 викрали належний потерпілому ОСОБА_6 телевізор фірми «Ergo» моделі LE28CT1000AU вартістю 3000 грн. Після цього з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
12.03.2020 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 у відповідності до ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення. Згідно вказаної угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України. ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні даного злочину. Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі, із звільненням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України з покладенням обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник просили вказану угоду затвердити та призначити узгоджений вид та розмір покарання. Зазначили, що заподіяну потерпілому шкоду повністю відшкодував, при цьому, визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_6 також просив затвердити угоду, зауважив, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення.
В судовому засіданні прокурор зазначав, що при укладенні угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, а тому підтримав клопотання потерпілого та обвинуваченого про затвердження угоди про примирення.
Вислухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, суд прийшов до таких висновків.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.
Пунктом 1 частини 1 статті 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 3 статті 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, правова кваліфікація злочину визначена правильно за ч. 2 ст. 185 КК України.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
За таких обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 66 КК України суд враховує як пом'якшуючі покарання обставини щире каяття, усунення заподіяної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався. Цивільний позов у справі не заявлено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 368, 370, 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про примирення, укладену 12.03.2020 року між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020150220000005 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України, затвердити.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: телевізор фірми «Ergo» моделі LE28CT1000AU, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити в повне розпорядження останнього.
Необхідність застосування запобіжних заходів відсутня.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1