Справа № 476/40/20
Провадження № 2-а/476/6/2020
10.03.2020 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Минаєвої Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Миколаївській області Паламарчук Ольги Станіславівни про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови серії ЕАК №1953935 про адміністративне правопорушення від 09.01.2020 року
20.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Миколаївській області Паламарчук О.С. про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови серії ЕАК №1953935 про адміністративне правопорушення від 09.01.2020 року.
Свої вимоги мотивує тим, що 09.01.2020 року інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Миколаївській області Паламарчук О.С. винесено постанову серії ЕАК №1953935 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за фактом керування транспортним засобом на перехресті на заборонений червоний сигнал світлофора.
Вказану постанову вважає протиправною, оскільки, не порушував правил дорожнього руху, також відповідач при накладені на нього стягнення грубо порушив вимоги ст. 280 КУпАП: не з'ясовано чи винен він у вчиненні правопорушення, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, також не з'ясовано інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та не в повному обсязі досліджено докази.
Посилаючись на викладене, просив скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, до суду надав заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, до суду надала відзив на адміністративний позов, в задоволенні позову просила відмовити посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Вважає, що при винесені оскаржуваної постанови у повному обсязі досліджено всі докази та обставини правопорушення та цілком обґрунтовано винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, вказала, що порушення ПДР України мало місце. Також надала суду відеозапис з фіксуванням правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході розгляду справи, 09.01.2020 року інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Миколаївській області Паламарчук О.С. винесено постанову серії ЕАК №1953935 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Зі змісту вищевказаної постанови слідує, що 09.01.2020 року о 08:51:45 год. ОСОБА_1 в м. Миколаїв по вул. Кузнецька (Скороходова), 187, керуючи транспортним засобом DAEWOO SENS реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений чевоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е Правил дорожнього руху.
Згідно ч.2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ряд порушень, в тому числі за проїзд на заборонний сигнал світлофора.
Пунктом 8.7.3.е Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачено, що сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.ст. 268, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Відповідно до ст.ст. 72-74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та одержані в порядку встановленому законом.
При цьому, ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху за обставин зазначених у оскаржуваній постанові. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та вбачається з відповіді заступника начальника Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції від 13.01.2020 року про результати перевірки інформації, викладеної у зверненні гр. ОСОБА_1 (Реєстр. інд. К-38 від 09.01.2020), в яких він зазначив про незгоду з порушенням зазначеним у постанові від 09.01.2020 року.
При цьому, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів вчинення водієм зазначеного в постанові адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та дотримання вимог ст.ст. 268, 280 КУпАП під час прийняття рішення відносно позивача.
Наданий суду відповідачем диск з відеозаписами, як ним зазначено з нагрудного відеореєстратору та автомобільного відеореєстратору, не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за яке на нього накладено адміністративне стягнення, оскільки на наданому відповідачем відеозаписі з нагрудного відеореєстратора зафіксовано розгляд справи у відношенні іншого водія, ОСОБА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, відеозаписи, які містяться на диску, не підтверджують вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зазначеного у постанові.
Судом також встановлено, що при винесенні постанови інспектором не доведено вини позивача у вчиненні правопорушення; не враховано пояснень позивача, який свою вину не визнав, які суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, визнає правдивими; не було притягнуто відповідачем свідків, не надано право скористатися правовою допомогою, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП України.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, рішення прийняте відповідачем 09.01.2020 року відносно ОСОБА_1 не грунтується на вимогах діючого законодавства, у з'вязку з чим вимоги про скасування вказаної постанови є обгрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведена, незважаючи на такий його обов'язок передбачений ст.77 КАС України.
При цьому, враховуючи, що за встановлених обставин в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 122, 247, 251, 268, 280, 283, 287-289 КУпАП, ст.ст. 72-74, 77, 242-246, 262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Миколаївській області Паламарчук Ольги Станіславівни про визнання дій інспектора незаконними та скасування постанови серії ЕАК №1953935 про адміністративне правопорушення від 09.01.2020 року задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК №1953935 від 09.01.2020 року, винесену інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Миколаївській області Паламарчук О.С. відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Чернякова