Справа № 455/217/20
Провадження № 2/455/472/2020
12 березня 2020 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючої - судді Ніточко Л.Й.,
при секретарі - Сенеті Г.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №455/217/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
14.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності. До позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що нею до суду подано позовну заяву про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай, скасування запису про право власності, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності, так як вона є спадкоємицею майна померлого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та їй 07.12.2004 року Старосамбірською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину №32225952, бланк ВВТ № НОМЕР_1 . ОСОБА_3 мав право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ААГ «Новоміське» (с.Комаровичі) відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 28.03.2000 року. На підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія ЛВ №277540 від 20.10.2001 року, частка ОСОБА_3 визначена в розмірі 9752.00 гривні.
Проте, 11.04.2013 року Новоміською сільською радою Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ААГ «Новоміське», серія ЛВ № НОМЕР_2 , загальною вартістю майна пайового фонду підприємства - 12659.00 гривень. Вказане свідоцтво видане, в тому числі, й на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серія ЛВ №277540 від 20.10.2001 року, виданого ОСОБА_3 . Новоміська сільська рада в довідці від 15.01.2020 року №84 зазначила, що свідоцтво ОСОБА_2 видане на підставі свідоцтв, які належать ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , протоколу зборів пайовиків та акту прийому - передачі майнових сертифікатів.
Протоколом загальних зборів пайовиків від 24.02.2002 року вирішено надати дозвіл ОСОБА_2 на придбання майнових сертифікатів пайовиків колишнього ААГ «Новоміське» та виділення майна в натурі: столярного цеху на суму 10000.00 гривень, площею 316.5 кв.м. у АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 в рахунок майнового паю видано нерухоме майно - столярний цех, про що складено акт прийому - передачі від 25.02.2002 року, тоді як спірне свідоцтво відповідача видане в 2013 році. 04.08.2016 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 30783381, на підставі якого 29.07.2016 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, площею 316.5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_3 не приймав рішення про продаж майнового сертифіката, та ніколи не мав наміру відчужити належний йому майновий пай, не укладав жодних правочинів, предметом яких була б передача права власності на майновий пай. ОСОБА_2 неправомірно заволодів правами власності поза волею спадкоємців ОСОБА_3 , здійснив реєстрацію права власності на майновий пай на себе.
Оскільки нерухоме майно зареєстроване за відповідачем внаслідок його неправомірних дій, то існує загроза у подальшому відчуженні вказаного нерухомого майна, а отже є висока імовірність невиконання або ж ускладнення виконання судового рішення у справі.
Просить вжити заходів забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт на нежитлову будівлю, площею 316, 5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 990959946251);
- заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам як суб'єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вносити зміни та відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав на нежитлову будівлю, площею 316.5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 990959946251).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, а у відповідності до ч.3 цієї статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину, а також має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши зміст позовних вимог, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки з долучених до матеріалів справи документів, а саме: інформаційної довідки зі Спадкового реєстру та свідоцтва про право на спадщину №32225952 ВВТ НОМЕР_1 вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_1 , проте, спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається із грошових коштів з належними до них відсотками та компенсаційними виплатами, що зберігаються на рахунках № НОМЕР_3 (07900012) та №КВ - 43 (1149) у філії №6537/023 села Нове Місто Старосамбірського відділення Ощадного банку і належать спадкодавцю на підставі ощадних книжок, виданих на його ім'я вищевказаною філією, а не всього майна, в тому числі спірного майна.
Крім того, посилання в заяві на те, що нерухоме майно зареєстроване за відповідачем внаслідок його неправомірних дій, то існує загроза у подальшому відчуженні вказаного нерухомого майна, що може ускладнити виконання рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, відсутність зазначених відомостей у заяві позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду,а тому в забезпеченні позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-150, 153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Л.Й.Ніточко