Справа № 466/9484/19
21 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Баєвої О.І.
секретаря судового засідання Якимець Ю.М.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною платою, -
позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ кошти у розмірі 5274,22 грн, а також сплачений судовий збір.
Свої вимоги мотивує тим, що 09.02.2017 року у м.Львові по вул.Любінська трапилася дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 . В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль Рено з номерним знаком НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
ОСОБА_3 стверджується постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 06.03.2017 року.
Зважаючи на це, МТСБУ сплатило на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 3974,22 грн.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 не бажає в добровільному прядку компенсувати позивачу понесені витрати, зазначені вище, МТСБУ змушений звернутись з даним позовом до суду з вимогою про відшкодування цих витрат в порядку регресу, як це передбачає ст. 1191 ЦК України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу без участі представника МТСБУ.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, не вважає себе винуватим у вчиненні ДТП.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 09.02.2017 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Рено, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобіль Рено, номерний знак НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 09.02.2017 року винуватцем вказаної ДТП визнано ОСОБА_1 .
За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні згаданої ДТП доведена та доказуванню не підлягає.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як встановлено, на момент скоєння ДТП, відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку №452/17 від 09.03.2017 року, складеного ТзОВ «Експертно-асистуючою компанією «Фаворит», вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Рено, номерний знак НОМЕР_2 становила 3974,22 грн.
У зв'язком з цим, МТСБУ після зібрання та перевірки матеріалів по справі, здійснило регламентну виплату потерпілій в розмірі 3974,22 грн.
Пунктом 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
20.11.2017 року МТСБУ звернулось до ОСОБА_1 з листом про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв'язку з проведенням регламентної виплати потерпілому, а також витрат, понесених МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів. Проте, на час ухвалення рішення в добровільному порядку ОСОБА_1 не компенсовано витрати МТСБУ.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 3974,22 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 витрат, понесених МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів у розмірі 1300 грн, суд приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає, оскільки позивачем дана сума не обґрунтована. В матеріалах справи міститься платіжне доручення №1261505 від 10.11.2017 року на суму 1300 грн, де призначення платежу зазначено як оплата послуг за врегулювання по справі №39524, згідно рах. №39524 від 13.04.2017 року, т.з. НОМЕР_2 , проте суду не надано жодних пояснень та документів, які саме та ким такі послуги були виконані. Відтак, в даній вимозі слід відмовити.
Згідно з ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з оригіналу платіжного доручення, позивачем при пред'явленні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. Позов задоволено на 75 %, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь МТСБУ судові витрати у розмірі 1440,75 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1191 ЦК України, суд ,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) суму заборгованості в розмірі 3974,22 грн. (три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири гривні двадцять дві копійки).
В решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) 1440,75 грн. (одна тисяча чотириста сорок гривень сімдесят п'ять копійок) судового збору.
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), код ЄДРПОУ 21647131, адреса: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, 02002.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Суддя О. І. Баєва