Єдиний унікальний номер: 448/990/19
Провадження № 2/448/53/20
19.02.2020 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білоуса Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 - не з'явився,
представник позивача - адвокат Штендер М.В. - не з'явився,
представник відповідача Шегинівська сільської ради - не з'явився,
представник третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з'явився,
треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - не з'явилися,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - Мостиська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
І. Суть спору
Представник позивача - адвокат Штендер М.В.08.07.2019року звернувся до суду із зазначеним позовом покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме: право власності на земельну ділянку площею 4,3668 га на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області).
Стверджує, що позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_4 та спадщину після смерті матері прийняв, оскільки постійно проживав разом із нею на час відкриття спадщини. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає.
Зазначає, що при державній реєстрації народження позивача було здійснено помилку в графі про матір, а саме зазначено ОСОБА_5 , а не ОСОБА_4 . А тому для реалізації своїх спадкових прав у позивача виникла потреба у встановленні факту родинних відносин зі спадкодавцем. Крім того, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право на зазначену земельну ділянку та неможливість отримання їх дублікатів, позивач не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв'язку із чим змушений звертатися до суду із даним позовом.
З огляду на наведене, з урахуванням збільшених та уточнених позовних вимог, просить суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за позивачем право власності на вищевказану земельну ділянку площею 4,3668га, в порядку спадкування.
ІІ. Позиція учасників справи
В підготовче засідання представник позивача не з'явився, проте у позовній заяві такий просив справу розглядати у його відсутності за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача - Шегинівської сільської ради Львівської області у підготовче засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.
Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у підготовче засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.
Треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, проте подали до суду заяви, в яких просить суд справу розглянути у їх відсутності та зазначають, що проти позову не заперечують.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 08.07.2019року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.11.2019року залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.
ІV. Обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .
До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку площею 4,3668га, що розташована на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №089327 від 09.11.2004року.
Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не складала. Спадкоємцем за законом першої черги спадкування є син померлої - ОСОБА_1 (позивач у справі), який у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявив про відмову від спадщини.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_4 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останньої до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім позивача, немає.
Однак, отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно позивач не має можливості, у зв'язку із тим, що у його свідоцтві про народження ім'я матері помилково вказано « ОСОБА_6 », а у свідоцтві про смерть мати зазначена як « ОСОБА_7 », а відтак позивач не може підтвердити те, що спадкодавець ОСОБА_4 була його матір'ю, у зв'язку із чим звернувся до суду із позовними вимогами про встановлення факту родинних відносин.
Факт родинних відносин між померлою ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 , а саме те, що померла є матір'ю позивача, прослідковується і підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, зокрема, копіями довідок, виданих виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради №897-2 від 22.10.2018року та №1836 від 26.12.2016року.
Крім того, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку (оригіналу вищевказаного державного акту) позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом про визнання права власності в порядку спадкування.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_4 ; копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №089327 від 09.11.2004року; копіями довідок, виданих виконавчим комітетом Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області №897-2 від 22.10.2018року та №1836 від 26.12.2016року; копіями заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; копією листа Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області №02-18/338 від 20.12.2016року; копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавця ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.
V. Застосоване судом законодавство.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В силу п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998року №15, суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз'яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту та про визнання права власності повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.
ЦПК України встановлено, що:
відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);
суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);
обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);
доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);
належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);
згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
VI. Висновки суду.
В судовому засіданні достовірно встановлено факт, про який просить позивач, а тому, враховуючи те, що встановлення зазначеного юридичного факту має значення для належного оформлення його спадкових прав та те, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження даного факту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.
Крім того, суд вважає, що право на спірну земельну ділянку перейшло в порядку спадкування до позивача. Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачкою у порядку спадкування.
Отже, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
VII. Розподіл судових витрат між сторонами.
Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору залишити за ним.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Шегинівської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - Мостиська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 4,3668га, що розташована на території Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №089327 від 09.11.2004року.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Б. Білоус
Рішення набрало законної сили: «___»___________ 20 р.
Суддя Ю. Б. Білоус
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: с.Колоденці Кам'янко-Бузького району Львівської області; РНОКПП - НОМЕР_1 ;
Відповідач: Шегинівська сільська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: с.Шегині, вул.Дружби, 184, Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04371928;
Третя особа: Мостиська державна нотаріальна контора; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області;
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: с.Никонковичі Пустомитівського району Львівської області;
Повний текст судового рішення складено 19.02.2020року.