Іменем України
06.03.2020 року м.Мостиська
єдиний унікальний номер 448/157/20
провадження №1-кп/448/85/20
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019140230000276 від 18.06.2019р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Росохуватець, Козівського району, Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, фізичної-особи підприємця, раніше не судимого,
у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України
учасники кримінального провадження:
прокурорка ОСОБА_4 ,
представник потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
його захисник-адвокат ОСОБА_6 ,
після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
Так, ОСОБА_3 являючись фізичною-особою підприємцем, маючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами, виконуючи ремонтні роботи відповідно до угоди №115 від 22.06.2018 року на виконання капітального ремонту приміщення Довгомостиського НВК Мостиського району Львівської області, вніс у акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за липень 2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт №3 за серпень 2018 року, які являються офіційними документами, завідомо неправдиві відомості, а саме завищив вартість будівельних матеріалів та врахував вартість окремих будівельних матеріалів, яка не зазначена у актах на списання будівельних матеріалів на суму 16 636 гривень та їх підписав і скріпив власною печаткою ФОП Білий №050719499.
Він же, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що відомості в акті приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2018 року, акті приймання виконаних будівельних робіт №2 за липень 2018 року, акті приймання виконаних будівельних робіт №3 за серпень 2018 року, які являються офіційними документами і не відповідають дійсності в частині вартості будівельних матеріалів, подав у липні - серпні 2018 року в відділ ОКТ СМС Судововишнянської міської ради, з метою здійснення кінцевих розрахунків за договірними зобов'язаннями, що призвело до фактичного перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями №5 від 05.07.2018р., №1131 від 16.07.2018р. та №1135 від 27.08.2018р. на рахунок ФОП ОСОБА_3 в сумі більшій ніж фактично було використано ОСОБА_3 по угоді №115 від 22.06.2018 року на виконання капітального ремонту приміщення Довгомостиського НВК Мостиського району Львівської області.
Він же, ОСОБА_3 , маючи умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, внаслідок завищення вартості на будівельні матеріали та врахування вартості окремих будівельних матеріалів, які не зазначені у актах на списання будівельних матеріалів та використання завідомо підроблених документів при поданні їх у Судововишнянську міську раду, незаконно заволодів грошовими коштами в сумі 16636 гривень, які були перераховані йому відповідно до платіжних доручень №5 від 05.07.2018р., №1131 від 16.07.2018р. та №1135 від 27.08.2018р. і отримав реальну можливість розпоряджатись ними на свій розсуд, чим спричинив Судововишнянській міській раді матеріальну шкоду на суму 16636 гривень.
Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового слідства були кваліфіковані за: - за ч.1 ст.190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства); - ч.2 ст.358 КК України, - складанні завідомо підробленого офіційного документа; - за ч.4 ст.358 КК України, - використання завідомо підробленого документа.
20.01.2020 року між заступником начальника Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з одного боку та підозрюваним ОСОБА_3 , з другого боку, з участю захисника ОСОБА_6 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з умовами угоди ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.358 та ч.4 ст.358 КК і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні. Також, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу винного, котрий вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди в повному обсязі та відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони узгодили про призначення ОСОБА_3 , наступного покарання:
- за ч.1 ст.190 КК України, - штраф у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.;
- за ч.2 ст.358 КК України, - штраф у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.;
- за ч.4 ст.358 КК України, - штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Згідно із вимогами ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, погоджено визначити ОСОБА_3 , узгоджене сторонами остаточне покарання - штраф у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (однієї тисячі сто дев'яносто) гривень.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , заявив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Не заперечує на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , - адвокат ОСОБА_6 , просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 20.01.2020 року.
Представник потерпілого ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні не заперечила щодо затвердження угоди про визнання винуватості від 20.01.2020р., при цьому зазначила, що обвинувачений ОСОБА_3 відшкодував завдану шкоду в повному обсязі, про що подала копію платіжного доручення №41106609 від 15.07.2019р.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Як відомо із змісту п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
В силу абзацу 2 частини 4 статті 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що 20.01.2020 року представником потерпілого ОСОБА_5 , 1977р.н., подано на адресу Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури заяву, про те, що така не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_3 та заступником начальника Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженні №12019140230000276. У вказаній заяві представник потерпілого ОСОБА_5 також зазначила, що обвинувачений ОСОБА_3 відшкодував в повному обсязі завдану майнову шкоду.
Встановлено, що ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України є злочинами невеликої тяжкості.
Свою винуватість у вчиненні даних злочинів обвинувачений ОСОБА_3 визнав беззастережно.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 , цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 20.01.2020 року між заступником начальника Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з одного боку та підозрюваним ОСОБА_3 , з другого боку, з участю захисника ОСОБА_6 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, а саме покарання за ч.1 ст.190, ч.2 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70 КК України, до штрафу у розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн.
Саме такий вид та розмір покарання, на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення таким нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати у відповідності до ст.ст.124, 126 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , в користь держави.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , не обирався та суд не вбачає підстав такий застосовувати до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373-376, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12019140230000276 від 18 червня 2019 року, укладену 20 січня 2020 року між заступником начальника Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання:
- за ч.1 ст.190 КК України, - штраф у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень;
- за ч.2 ст.358 КК України, - штраф у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (однієї тисячі сто дев'яносто) гривень;
- за ч.4 ст.358 КК України, - штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Згідно із вимогами ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_3 , узгоджене сторонами остаточне покарання - штраф у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (однієї тисячі сто дев'яносто) гривень.
Зобов'язати ОСОБА_3 , сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання чинності цим вироком законної сили.
Речовий доказ відсутні.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, документально підтверджені витрати за залучення експерта для проведення почеркознавчої експертизи в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , не застосовувався та такий не застосовувати до набранням вироку законної сили.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Кримінальним процесуальним кодексом України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя (підпис) ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1
Вирок набрав законної сили: «___» ______________ 20 __ р.
Суддя ОСОБА_1