Справа №463/2158/20
Провадження №1-кс/463/1335/20
13 березня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, -
встановив:
10.03.2020 в провадження Личаківського районного суду м. Львова надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 13.02.2020 про закриття кримінального провадження №62019140000001285 від 22.11.2019.
Скаргу мотивує тим, що на виконання рішення суду ДБР внесено до ЄРДР відомості за №62019140000001285 від 22.11.2019 за його заявою від 05.10.2019 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення працівниками Луцького ВП РВП ГУНП у Волинській області з кваліфікацією ч.2 ст.365 КК України.
24.02.2020 він отримав оскаржувану постанову, зі змісту якої слідує, що кримінальне провадження закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях поліцейських СРПП №4 Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Разом з тим, в основу такого рішення слідчого ДБР покладено покази самих поліцейських, а результат службового розслідування відносно них не взято до уваги. Крім цього, неправомірність дій поліцейських щодо затримання та одягання наручників встановлена двома рішеннями Луцького міськрайонного суду , якими ОСОБА_3 визнано невинуватим. Істотна шкоди завдана ОСОБА_3 шляхом грубих порушень працівниками правоохоронних органів вимог чинного законодавства, а саме безпідставне застосування до нього спецзасобів, безпідставного адміністративного затримання та доставлення в Луцький районний відділ поліції.
З урахуванням наведеного вважає постанову слідчого ДБР передчасною, прийнятою без надання належної правової оцінки діям працівників поліції та письмовим доказам, без проведення одночасних допитів для з'ясування причин розбіжностей в показах свідків, а тому просить таку скасувати.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав з підстав, викладених в ній, та просив скаргу задовольнити. Додатково зазначив, що в оскаржуваній постанові не відображено про застосування до нього працівниками поліції насильства та заподіяння йому легких тілесних ушкоджень.
Слідчий ДБР ОСОБА_4 на розгляд скарги не з'явився, разом з тим скерував письмове заперечення проти скарги, у якому в задоволенні скарги просив відмовити з підстав, які за своїм змістом аналогічні постанові про закриття кримінального провадження. Крім цього, слідчий скерував на адресу суду для огляду матеріали кримінального провадження №62019140000001285 від 22.11.2019.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження №62019140000001285 від 22.11.2019, слідчий суддя встановив наступне.
22.11.2019 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 07.11.2019 до ЄРДР внесено відомості за №62019140000001285 за заявою ОСОБА_3 від 05.10.2019 про те, що 29.03.2019 близько 12 год. 00 хв. працівники Луцького ВП ГУНП у Волинській області, здійснюючи патрулювання в с.Полонка Луцького району Волинської області під час складання адміністративного протоколу перевищили службові обов'язки, що полягає у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_3 , які супроводжувались насильством та болісними діями і такими, що ображають гідність заявника, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч.2 ст.365 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 22.11.2019 в порядку п.3 ч.2 ст.39 КПК України начальником Другого слідчого відділу ДБР, а 10.12.2019 в порядку ст.36 КПК України прокурором прокуратури Волинської області слідчому ДБР ОСОБА_4 надано вказівки у кримінальному провадженні №62019140000001285 від 22.11.2019, на виконання яких в ході проведення досудового розслідування останній провів допит в якості свідка ОСОБА_3 , долучив копії медичної документації, призначив та долучив до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи на предмет наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень в ОСОБА_3 , отримав протоколи допитів в якості свідків працівників Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 , ОСОБА_5 від 09.12.2019, а також протоколи додаткового їх допиту від 05.02.2020, отримав копії матеріалів службового розслідування, зокрема висновок від 21.05.2019, затверджений начальником Луцького ВП ГУНП у Волинській області та від 13.12.2019, затверджений начальником ГУНП у Волинській області, витребував та отримав копії адмінматеріалів відносно ОСОБА_3 , встановив, що відеозапис нагрудними камерами поліцейських, які здійснювали оформлення адмінматеріалів відносно ОСОБА_3 не проводився.
Постановою від 13.02.2020 слідчим ДБР кримінальне провадження №62019140000001285 від 22.11.2019 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях поліцейських СРПП №4 Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Разом з тим, поза увагою слідчого ДБР залишилася вказівка прокурора щодо проведення одночасних допитів ОСОБА_3 та поліцейських, які здійснювали оформлення адмінматеріалів відносно нього, у зв'язку з розбіжностями в їх показаннях.
Крім цього, посилаючись в оскаржуваній постанові на не встановлення факту спричинення істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_3 , слідчим не враховано, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять принаймні одну з ознак, визначених у частині другій статті 365 КК, - супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні пункту третього примітки статті 364 КК не є обов'язковою умовою для кваліфікації дій особи за частиною другою статті 365 КК (п.28 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №301/2178/13-к).
Враховуючи вищенаведені обставини приходжу до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження від 13.02.2020 є передчасною, тому підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.
Керуючись вимогами статей 303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановив:
скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 13.02.2020 про закриття кримінального провадження №62019140000001285 від 22.11.2019.
Матеріали кримінального провадження №62019140000001285 від 22.11.2019 повернути слідчому Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 для проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1