Справа № 390/2002/18
Провадження № 1-кп/390/74/20
"12" березня 2020 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120170000900 від 28.08.2018, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Оситна Новомиргородського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, з професійно-технічною освітою, працюючого в ПП «Галерія меблів» збірником меблів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
24.02.2009 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст.121, ч.2, ч.4 ст. 187, ч.3 ст.357 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 27.02.2016 звільнений по відбуттю строку покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
В провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане 20.12.2019 клопотання про застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_4 неодноразово не з'являвся на виклики до суду, приводи щодо нього не виконувались, тому що останній відсутній за місцем проживання, вказані обставини свідчать про переховування обвинуваченого від суду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній не працює, постійного джерела доходу не має, а отже в нього немає грошей для задоволення своїх матеріальних потреб, які він намагається задовольнити злочинним шляхом, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. З огляду на викладене вважає, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, що є метою застосування запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Також обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що на виклики суду не з'являвся, оскільки повістки не отримував, змінив місце проживання, але суд не повідомив, на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та влаштовується на роботу, офіційно починає працювати з 25 березня, запевнив, що зобов'язується з'являтися в усі призначені судові засідання.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
В практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, Суд вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти… («В. проти Швейцарії» (W v. Switzerland), 14379/88, 26.01.1993).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, санкція статті передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України стороною обвинувачення наведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також наведену стороною обвинувачення наявність ризиків, а відтак вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, однак прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та пояснення обвинуваченого, суд приходить до висновку, що відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, - домашній арешт із забороною залишати житло у нічний період доби, з покладанням обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України.
На переконання суду цей запобіжний захід надасть змогу забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити і обрати обвинуваченому ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 181, 183, 184, 194, 331 КПК України, практикою Європейського суду з прав людини, суд
постановив:
В задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб - відмовити.
Обрати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло у нічний період доби, строком на 2 місяці до 12.05.2020, з покладенням наступних обов'язків, згідно ч.5 ст.194 КПК України:
1) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу суду в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби, а в разі проходження стаціонарного лікування - приміщення лікарні;
2) не виїжджати за межі м.Кропивницький, без дозволу суду та прибувати за викликом до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області за першою вимогою;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Строк дії ухвали до 12.05.2020.
Розгляд справи призначити на 15.00 год.14 квітня 2020 року.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 передати для виконання до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області за місцем його фактичного проживання, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Кіровоградську місцеву прокуратуру.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1