Справа № 383/249/20
Номер провадження 2-з/383/2/20
13 березня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Адаменко І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Оверченко Л.В.,
розглянувши в м. Бобринець Кіровоградської області, в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
13 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди.
Одночасно з пред'явленням позову позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області будь-які дії (зокрема проводити розподіл ділянок, надавати третім особам згоду на поділ ділянок, розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічних документацій із землеустрою, не виставляти земельні ділянки на торги (аукціони), не відчужувати земельні ділянки та права на них на користь третіх осіб) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3520888000:02:000:9010 і 3520888000:02:000:9035 на користь третіх осіб, посилаючись на те, що вона звернулася до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди. Предметом спору в даній справі є земельні ділянки загальною площею 50,0 га (кадастрові номери: 3520888000:02:000:9010 і 3520888000:02:000:9035), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в адміністративних межах Кривоносівської (Червонозорівської) сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за межами населеного пункту.
Дослідивши подану заяву, вважаю, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заявником не було надано суду доказів на обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову, який вона просить суд застосувати, в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Також, суду не надано доказів на підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у зв'язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову.
Зазначені вище обставини свідчать про необгрунованість заяви та необхідність відмови в її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І. М. Адаменко