08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/209/20
381/4630/19
11 березня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
за участю секретаря Момот Л.С.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
з участю відповідача ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміни способу їх стягнення,-
28.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь, а саме з 400,00 грн на 1/6 частину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що з ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого народилася донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2009 році шлюб було розірвано. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2010 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її користь на утримання дочки у розмірі 400 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що на даний час донька виросла та являється підлітком і потребує значно більшого догляду, піклування та матеріальних коштів, однак вона не має можливості самостійно в повній мірі забезпечити потреби дитини. Допомоги у вихованні дитини, догляді за нею, витратах на лікування відповідач участі не бере.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін по справі в судове засідання.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
В судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечував. Вказав, що у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Також зазначив, що з нього стягуються аліменти на утримання сина від іншого шлюбу в розмірі 800 грн. Крім того, його теперішня дружина перебуває на обліку по вагітності.
Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
При розгляді справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського МРУЮ Київської області було розірвано 22.07.2009 року.
Під час перебування в шлюбі у сторін, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського МРУЮ у Київській області.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2010 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 400 грн, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 17.11.2019 року за підписом голови вуличного комітету ОСОБА_4 , ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 з донькою ОСОБА_3 , батько ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає і не цікавиться життям дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 037-VIII частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у статтю 182 СК України, яким визначався розмір - 30%).
Таким чином, зміна закону, яким встановлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Разом з тим, збільшення мінімального розміру аліментів не є підставою для ухвалення нового рішення про збільшення розміру аліментів, як і не може бути підставою для відмови в перерахунку розміру аліментів.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів, стягнутих за рішенням суду з 400 грн до 1/6 частин заробітку (доходу) відповідача щомісячно, посилаючись на те, що з віком потреби дитини збільшилися, як і збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Тобто, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів - присудження їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів визначені статтею 182 СК України.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 цієї статті).
Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум, для дитини віком від 6 до 18 років з 1 січня 2020 року складає 2218 грн, з 1 липня - 2318 грн, з 1 грудня - 2395 грн.
З врахуванням встановлених обставин справи, а саме, що у зв'язку з тим, що позивач народила сина ОСОБА_5 04.11.2015 року, перебуває на обліку УСЗН Фастівської міської ради, як одинока матір та отримує допомогу на двох дітей у розмірі 837,28 грн, при цьому потреби на спільну з відповідачем дитину зросли, відтак збільшилися видатки на проживання, що виключає можливість забезпечувати належне та повноцінне утримання дитини з розміру аліментів, визначеному у рішенні суду від 01.03.2010 року, суд вважає за можливе змінити розмір аліментів.
З приводу заперечень відповідача щодо задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Як зазначив відповідач, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2018 року з нього стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 800 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Крім того, 04.08.2018 року він уклав шлюб з ОСОБА_7 , яка, згідно довідки КНП ФРР «Фастівська центральна районна лікарня» від 23.01.2020 року перебуває на обліку по вагітності.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Із наданих відповідачем документів не вбачається, що ним сплачуються кошти на утримання сина або іншим чином він здійснює його утримання, як і не надано доказів про його дохід.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено того, що він не в змозі сплачувати аліменти у визначеному розмірі, оскільки стан його здоров'я задовільний, протипоказань у працевлаштуванні у нього немає.
Крім того, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, а саме просить стягнути з відповідача 1/6 частину його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно, як передбачено діючим законодавством.
В той же час суд враховує, що оскільки відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України максимальний розмір аліментів які підлягають до стягнення за судом наказом не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, а спір між сторонами вирішується в позовному провадженні, а тому вимоги позивача щодо встановлення граничного розміру аліментів в розмірі десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку задоволенню не підлягають.
Враховуючи у сукупності досліджені докази, з урахуванням думки сторін щодо заявлених позовних вимог та виходячи з принципу справедливості та розумності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної вимог, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню судовий збір у дохід держави у розмірі 768,40 гривень.
Керуючись ст. 4,12,81,89,141,265,268,273 ЦПК України, ст. 150,180-182,192 Сімейного Кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер - НОМЕР_3 , прож.: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,ідент.номер - НОМЕР_4 , зареєстр.: АДРЕСА_2 , про збільшення розміру аліментів та зміни способу їх стягнення задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.03.2010 року з 400,00 грн на 1/6 частину від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент.номер - НОМЕР_4 , зареєстр.: АДРЕСА_2 , на користь держави 768,40 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексті рішення.
Повний текст рішення складено 13 березня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В. Соловей