Справа № 369/3139/20
Провадження №1-кс/369/687/20
09.03.2020 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110200001354 від 07.03.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , -
Слідчий слідчого відділення СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 07.03.2020 близько 17 години 20 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу озера неподалік будинку № 21 по вул. Берегова в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, підійшовши до ОСОБА_8 , застосувавши до нього насильство, яке виразилося у нанесенні удару в обличчя, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A8+» вартістю 8 000 гривень, гаманцем із грошовими коштами у сумі 50 гривень та ланцюжком жовтого кольору із карабіном срібного кольору яка матеріальної цінності не становить.
Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_6 із місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 8050 гривень.
07.03.2020 о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
07.03.2020 слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимого.
Вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення злочину, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколо огляду місця події від 07.03.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколами впізнання особи за фотознімками за участю потерпілого та свідка та іншими матеріалами в сукупності.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за який становить від чотирьох до шести років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання та мешканцем іншої області, що дозволяє йому переховуватись від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_6 може впливати на потерпілого, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що він не має постійного джерела доходів для забезпечення своїх матеріальних потреб та не має міцних соціальних зв'язків.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Тому слідчий просив суд дане клопотання задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили суд застосувати домашній арешт.
Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, докази свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В даному випадку, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:
-переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілого або свідків;
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , окрім вище викладених ризиків, слідчий суддя у відповідності до ст.178 КПК України враховує наявність доказів, що обґрунтовують підозру, тяжкість покарання; задовільний стан здоров'я; відсутність достатніх соціальних зв'язків для усунення встановлених ризиків; відсутність попередніх судимостей, зухвалий спосіб вчинення, розмір майнової шкоди та наявність численних повідомлень ОСОБА_6 про підозру у вчиненні інших корисливих кримінальних правопорушень
Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючи обставин, ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, застосування іншого більш, м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючи матеріалів стосовно підозрюваного.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
На підставі викладеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід відносно ОСОБА_6 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 81 080 грн., встановленої станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів , а саме до 05.05.2020 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 , обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 81 080 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:
Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA 768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді до суду;
- не відлучається із Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим;
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 05 травня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1