Справа № 369/15979/19
Провадження № 2/369/1450/20
Іменем України
30.01.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Заїці О.В., за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини-інваліда з дитинства,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини-інваліда з дитинства, посилаючись на те, що з 11.08.2004 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 ..
Від шлюбу в подружжя народився син - ОСОБА_3 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.09.2019 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
Після розірвання шлюбу колишній чоловік проживає окремо і матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Згідно медичного висновку № 129/1407 про дитину-інваліда, видане 29.10.2008 року Києво-Святошинською ЦРЛ ОСОБА_3 має захворювання «Портальна гіпертензія» (шунтування вен).
Вказане захворювання відповідає Розділу ХV, пункту 3, підпункту 3, 8 переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років.
Позивач зазначила, що соціальна допомога в розмірі 1 400 грн., яку вона отримує на дитину-інваліда, не є достатньою для належного утримання дитини.
Досягнути згоди щодо матеріального утримання дітей не виявилось можливим, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.
Враховуючи викладене позивач ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та заперечував проти його задоволення.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьком та матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 313.
Як вбачається з медичного висновку № 129-1407 від 29.10.2008 року є дитиною-інвалідом зі встановленим діагнозом «Портальна гіпертензія».
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В п.17 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
В наданих у судовому засіданні поясненнях відповідач ОСОБА_2 надав суду копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.06.2019 року та виписку з історії хвороби № 1514/15692, в яких вказано, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи довічно.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
З 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» становить 2218 грн..
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд враховує стан здоров'я позивача, матеріальне становище дітей і платника аліментів, наявність у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення та визнання позову відповідачем.
Дослідивши письмові докази, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне присудити стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 10 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись ст. ст. 180, 182 СК України, ст. 15 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 10 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , місце провадження: АДРЕСА_2 .
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення судуРозмір аліментів, визначений в твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до вимог закону.
Інформація про позивача: ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Л.М. Ковальчук