"12" березня 2020 р. Справа № 363/3849/19
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
12 березня 2020 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б., за участі секретаря Рибка І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 14 червня 2014 року, Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1158 та відновити їй дошлюбне прізвище " ОСОБА_3 ".
В обґрунтування позову вказала, що 14 червня 2014 року було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1158. Від шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом тривалого періоду сторони не підтримують фактичних сімейних стосунків, вже тривалий час кожен із подружжя живе окремим життям та своїми інтересами, фактично сім'я припинила своє існування. На даний час сторони спільного господарства не ведуть, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе. Майнові питання про розподіл майна між сторонами вирішено добровільно та у повному обсязі. Сторони домовилися, що їх спільна дитина в подальшому буде проживати з позивачем. На підставі викладеного, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву, якою позовні вимоги підтримала, просила розглянути справу за її відсутністю, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило, а тому суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
12 березня 2020 року відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.06.2014 року, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження дитини сторони записані її батьками.
Під час розгляду справи з'ясувалося, що сторонни однією родиною не проживають, миритися наміру не мають. Спільне господарство не ведуть.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.
За наявності таких обставин збереження цього шлюбу надалі є недоцільним, що є підставою для задоволення даного позову.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та розірвати шлюб між сторонами, який зареєстровано 14 червня 2014 року, Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1158.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа має право на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст.ст. 2,3,4,5,7,10,12,13,141,280-284,352,354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 110, 112, 113, 115 СК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 червня 2014 року, Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1158.
Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_3 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Вишгородський районний суд Київської області.
Відповідно до п. 15.5 Розділу XIII ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянки України серія НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 .
Головуючий М.Б. Баличева