"10" березня 2020 р. Справа № 363/529/20
10 березня 2020 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності, поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовної заявою про скасування державної реєстрації права власності, поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: шляхом подачі до суду виправленої позовної заяви із зазначенням ціни позову, яка відповідає дійсній вартості спірного майна на момент пред'явлення позову до суду; надати до суду оригінали квитанції про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру та за вимогу майнового характеру відповідно до ціни позову, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
02 березня 2020 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву на виконання ухвали судді від 10 лютого 2020 року про залишення позову без руху, виправлену позовну заяву із зазначенням ціни позову та оригінали квитанцій про сплату судового збору на загальну суму 1 397,00 грн.
Зі змісту виправленої позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір з урахуванням раніше сплаченого судового збору.
Однак, вимоги ухвали від 10 лютого 2020 року в повній мірі не виконані, оскільки згідно змісту ухвали суду про залишення позовної заяви без руху чітко прописано, що сплачений судовий збір ОСОБА_1 в листопаді 2019 року не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Крім того, судовий збір сплачується на платiжнi реквiзити для перерахування судового збору станом на 1 січня календарного року. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою 05 лютого 2020 року.
Частиною 2 статті 185 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Суддя має право відкрити провадження у справі за наявності як передумов права на пред'явлення позову, так і умов, які становлять порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Зазначене свідчить, що в разі, якщо такі передумови наявні, то у цієї особи є право на судовий розгляд її цивільно-правової вимоги. Якщо яка-небудь із передумов відсутня, то немає і самого права; звернення до суду в такому разі не може призвести до судового розгляду зазначеного спору.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, оскільки нормою процесуальною права та ухвалою від 10 лютого 2020 року, встановлено спосіб усунення недоліків, подана виправлена позовна заява ОСОБА_1 не може розцінюватися судом, як заява на усунення недоліків викладених в ухвалі суду спосіб, оскільки в ухвалі чітко визначено порядок усунення недоліків, шляхом подачі до суду виправленої позовної заяви із зазначенням ціни позову, яка відповідає дійсній вартості спірного майна на момент пред'явлення позову до суду; надати до суду оригінали квитанції про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру та за вимогу майнового характеру відповідно до ціни позову, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.2 ст.127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про продовження процесуального строку позивачу, для усунення недоліків викладених в ухвалі від 10 лютого 2020 року, а саме: надати до суду оригінали квитанції про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 127, 260 ЦПК України, -
Продовжити строк для усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 10 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності, поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі, не більше десяти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Д.Рудюк