Справа № 360/1322/18
Іменем України
12 березня 2020 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
членів колегії - суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110120000194 від 17 березня 2018 року, про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтневе Бородянського району Київської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Велика Благовіщенка Горностаївського району Херсонської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_3 , зареєстрований в АДРЕСА_4 , раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України,
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 16 березня 2018 року, у вечірній час, обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлені досудовим розслідуванням особи (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), які мали умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном задля особистого незаконного збагачення та які діяли за попередньою змовою між собою, попросили обвинуваченого ОСОБА_7 , який не був обізнаним у їхніх дійсних намірах, звозити їх до будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 в особистих справах. Надалі, 17 березня 2018 року, приблизно, о 02-й годині, обвинувачений ОСОБА_7 привіз обвинуваченого ОСОБА_6 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження) до будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , та останні пішли до будинку, а обвинувачений ОСОБА_7 знаходився у салоні власного автомобіля, який був припаркований неподалік домоволодіння та очікував їх.
Приблизно, через 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлені досудовим розслідуванням особи (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження), підійшли до його автомобіля, поклали до багажнику автомобіля телевізор, перфоратор, шуруповерт, болгарку, шліфувальну машину, пилу ланцюгову електричну, зварювальний інвертор, якими вони заволоділи в результаті розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 , сіли до салону автомобіля та сказали обвинуваченому ОСОБА_7 їхати в напрямку м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області.При цьому, в автомобілі, обвинувачений ОСОБА_7 дізнався про скоєння ними злочину, а саме нападу з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, тобто будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема побачивши в салоні автомобіля балаклаву.
Однак, вже будучи обізнаним про вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 та невстановленими досудовим розслідуванням особами (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження) злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, не являючись членом сім'ї чи близьким родичем останніх, маючи реальну можливість повідомити правоохоронні органи про вчинений ними злочин, обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, заздалегідь не обіцяно, перевіз обвинуваченого ОСОБА_6 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб (матеріали відносно яких виділено в окреме провадження) разом із телевізором, перфоратором, шуруповертом, болгаркою, шліфувальною машиною, пилою ланцюговою електричною, зварювальним інвертором, яким останні незаконно заволоділи в будинку АДРЕСА_2 в результаті розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_10 до м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, та в подальшому допоміг занести зазначене майно до будинку, що за адресою: АДРЕСА_5 , який належить його знайомому, та в якому він раніше проживав, приховавши таким чином вчинення особливо тяжкого злочину, чим створив перешкоду у своєчасному виявленні та розкритті особливо тяжкого злочину, а також притягненні винних осіб до кримінальної відповідальності.
За ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 травня 2018 року.
За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 11 травня 2018 року дія обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була продовжена до 15 червня 2018 року.
За ухвалою колегії суддів Ірпінського міського суду Київської області від 11 червня 2018 року дія обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була продовжена до 10 серпня 2018 року.
За ухвалою колегії суддів Ірпінського міського суду Київської області від 06 серпня 2018 року дія обраного відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була продовжена до 04 жовтня 2018 року.
За ухвалою підготовчого судового засідання колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 03 жовтня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02 грудня 2018 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 29 жовтня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 грудня 2018 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 лютого 2019 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 22 січня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 березня 2019 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 12 березня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11 травня 2019 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 07 травня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06 липня 2019 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 01 липня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 серпня 2019 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 19 серпня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 жовтня 2019 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 24 вересня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 листопада 2019 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 січня 2020 року.
За ухвалою колегії суддів Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_7 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 березня 2020 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою на 60 днів, обґрунтовуючи клопотання тим, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, продовжувати свою злочинну діяльність, перешкоджати органу досудового розслідування встановити та затримати осіб, які причетні до цього злочину, а також вчинити інші дії для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності, і менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків, а тому є достатні підстави для продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
Вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який просив звільнити його з під варти, думку захисника - адвоката ОСОБА_9 , який також заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою та просив звільнити його з під варти, думку потерпілого ОСОБА_11 , який зазначив, що на даний час він претензій до обвинувачених не має, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , дані про особу обвинуваченого, який постійної роботи і постійного джерела доходів не має, раніше судимий, свідчать про наявність ризиків, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас, оскільки на даний час ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені злочину середньої тяжкості, судом були досліджені всі надані сторонами докази, що виключає мотивацію для перешкоджання кримінальному провадженню, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання і тривалий час - з 17 березня 2018 року перебуває під вартою, суд вважає за можливе змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 195, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" на цілодобовий домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Зобов'язати ОСОБА_7 з'являтися за кожною вимогою до суду.
Покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками у цьому кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.
Виконання ухвали в частині контролю за дотриманням ОСОБА_7 умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю доручити Києво-Святошинському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, вул. Хрещатик, 88).
Роз'яснити ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під цілодобовим домашнім арештом визначити до 11 травня 2020 року.
Звільнити ОСОБА_7 з під варти в залі суду негайно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Головуючий - суддя ОСОБА_12
Судді ОСОБА_13
ОСОБА_14