Справа № 361/669/20
Провадження № 1-кп/361/438/20
11.03.2020
про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2020 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про усунення недоліків та позовну заяву ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110000000917 від 05.11.2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бретушани, Єдінецького району, Республіки Молдова, громадянина Руспубліки Молдова, молдованина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
На розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення моральної шкоди в сумі 325 000 гривень 00 копійок.
Ухвалою суду від 18.02.2020 року, позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху та надано позивачу 10 днів на усунення недоліків.
05.03.2020 року до Броварського міськрайонного суду Київської області звернувся адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 з заявою про усунення недоліків та позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення моральної шкоди в сумі 325 000 гривень 00 копійок з усунутими недоліками.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальний правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно із ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.Тобто для визначення розміру заподіяної моральної шкоди у даному кримінальному провадженні необхідно обов'язкове проведення судової експертизи, обов'язковість якої передбачена вимогами ч. 2 ст. 242 КПК України.
Однак, суд звертає увагу, що до позовної заяви ОСОБА_3 вказаний висновок експертизи щодо розміру шкоди немайнового характеру не долучено. За таких обставин, суд вважає за доцільне, надати позивачу строк для долучення висновку експертизи щодо розміру шкоди немайнового характеру.
За правилами п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право подавати докази суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, у порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з ч. 3 тієї ж статті, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, та керуючись ч. 3 ст. 175, ч. 3 ст. 23, ст.ст. 177, 185 ЦПК, п. 3 ч. 1 ст. 56, ч. 1, 3 ст. 93, ст. ст. 128, 369, п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення моральної шкоди в сумі 325 000 (триста двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_3 строк до 13 травня 2020 року, для долучення до позовної заяви висновку експерта щодо визначення розміру немайнової (моральної) шкоди.
У разі неусунення недоліків у встановлений термін, позовна заява вважається неподаною та буде повернута ОСОБА_3 , що не позбавляє права позивача звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1