07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.
Номер провадження 1-кс/356/53/20
Справа № 356/142/20
12.03.2020 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Слідчого судді ОСОБА_1
При секретарі ОСОБА_2
За участю прокурора ОСОБА_3
Слідчого ОСОБА_4
Захисника ОСОБА_5
Підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області клопотання т.в.о. начальника СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Березань Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-технічна, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110340000088 від 09.03.2020 року,
До Березанського міського суду Київської області надійшло клопотання т.в.о. начальника СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110340000088 від 09.03.2020 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, в ході якого встановлено, що 09.03.2020 року ОСОБА_6 перебував за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 , де він мешкає разом з своєю сестрою ОСОБА_8 та її чоловіком ОСОБА_9 .
Так, 09.03.2020, близько 01 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи, зайшов до кімнати в квартирі, де на ліжку, в положенні на спині, спала його сестра - ОСОБА_8 , користуючись її безпораднім станом, оскільки перед цим вони разом вживали алкогольні напої, діючи всупереч встановлених суспільством моральних та етичних норм поведінки відносно своєї рідної сестри, з метою отримання сексуального задоволення, підійшов до неї, зірвав з останньої труси, підняв нічну сорочку та тримаючи руками за груди, в положенні на спині розпочав статевий акт, шляхом введення свого статевого органу в піхву потерпілої ОСОБА_8 , від чого остання прокинулась та усвідомивши, що відносно неї відбувається статевий акт без її згоди (зґвалтування) зіштовхнула ОСОБА_6 , та втекла до кімнати, де спав її чоловік ОСОБА_9 .
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
10.03.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Як вказує слідчий у своєму клопотанні, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 09.03.2020, під час якого вилучено нічну сорочку та жіночі труси; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту з участю підозрюваного ОСОБА_6 , в ході якого останній вказав на обставини вчинення злочину; протоколом слідчого експерименту з участю потерпілої ОСОБА_8 , яка вказала на обставини вчинення правопорушення відносно неї; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Відтак, на думку сторони обвинувачення, є достатні підстави вважати, що громадянин ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Як вказує слідчий у своєму клопотанні, відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Як вказує слідчий, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність наступних ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 :
- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду
- ніде не працює, не навчається, розлучений, зв'язки з колишньою дружиною не підтримує, що у свою чергу свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у останнього за місцем проживання, також зі слів рідної сестри ОСОБА_8 останній зловживає наркотичними речовинами.
- усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, в зв'язку з чим може покинути своє місце проживання для уникнення кримінальної відповідальності.
У свою чергу, ризик того, що ОСОБА_6 може продовжувати вчиняти нові злочини (кримінальні правопорушення) підтверджується наступним:
ОСОБА_6 інкримінований йому злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння, діючи всупереч встановлених суспільством моральних та етичних норм поведінки відносно своєї рідної сестри ОСОБА_8 , з метою отримання сексуального задоволення.
Вищенаведене вказує на негативну оцінку особи ОСОБА_6 та можливість доведення себе до чергового стану алкогольного сп'яніння та вчинення в такому стані нового кримінального правопорушення.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, підтверджується наступним: ОСОБА_6 перебуває у родинних зв'язках з потерпілою ОСОБА_8 (рідна сестра) та свідком ОСОБА_9 (чоловік сестри), які проживають разом з ним і може впливати на них для зміни їх показань наданих слідству.
Як вказує слідчий в своєму клопотанні, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно доводів сторони обвинувачення, в разі застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання та домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками вчинення злочину, здійснення останнім впливу на свідків чи інших підозрюваних по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджання виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.
Відтак, на підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання з підстав, викладених в ньому, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши, що прокурором не доведено необхідності у застосуванні найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника, просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання та додані на його обґрунтування докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, як вбачається з матеріалів клопотання, 09 березня 2020 року, близько 01 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи прямий умисел на вчинення зґвалтування, підійшов до потерпілої ОСОБА_8 , яка в цей час спала, тримаючи її в положенні на спині, вчинив насильницький статевий акт.
По даному факту 10.03.2020 року були внесені відомості до ЄРДР за № №12020110340000088 . Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 152 КК України .
10.03.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, що підтверджується копією відповідного повідомлення про підозру.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями статті 29 Конституції України кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З аналізу змісту ч. 1 ст. 131, ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою як запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З аналізу змісту ч. 2 ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначено ст. 178 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, виходячи з змісту вимог ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
За таких обставин, в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, який, з врахуванням положень ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Перевіряючи на виконання вимог ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 194 наявність обґрунтованої підозри як однієї з підстав застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (п. 175, рішення від 21.04.2011 року), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Тому, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні матеріалів, які можуть об'єктивно пов'язати особу підозрюваного з подією злочину та які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що вказана особа могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Висновки слідчого та прокурора щодо наявності таких обставин, виходячи з положень ст. 178, 194 КПК України, мають бути належно обґрунтовані, зроблені за результатами сукупного аналізу характеру злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців, стану здоров'я, матеріального стану).
При цьому слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходжу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі "Белевитський проти Росії", пункти 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Так, в обґрунтування обрання найсуворішого запобіжного заходу слідчий вказує, зокрема, на ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Разом з тим, вказані посилання жодним чином не конкретизовані та не обґрунтовані фактичними обставинами, формально дублюють зміст ч. 1 ст. 177 КПК України без встановлення його наявності та обґрунтованості відносно до особи підозрюваної.
Відтак, враховуючи вказане, суд прийшов до висновку, що заявлені у клопотанні слідчого ризики, передбачені в ст. 177 КПК України, існують не всі, а ті, що об'єктивно підтверджуються, не мають такого ступеня небезпеки, якому може запобігти лише винятково суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, всупереч вимогам ч. 1 ст. 183 КПК України, при зверненні до суду з клопотанням стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та в судовому засіданні необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено.
Частиною 4 статті 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику - слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні з покладенням на підозрюваного певних обов'язків.
Оцінюючи в сукупності надані сторонами кримінального провадження докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.152 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність слідчим і прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам і вважає за можливе застосувати щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід, а саме домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить вчинення нових злочинів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 177, 178, 181, 194, 196, 369-372, 376, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Березань Київської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 , строком з 12.03.2020 року до 10.05. 2020 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати на виклики до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Строк дії ухвали становить 60 днів.
Початок строку дії ухвали обчислювати з 12 год. 10 хв. 12.03.2020 року.
Закінчення строку дії ухвали 12 год. 10 хв. 10.05.2020 року.
Роз'яснити підозрюваому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Березанське відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1