Дата документу 12.03.2020
Справа № 522/6352/19
2/501/1252/19
(заочне)
12 березня 2020 року м. Чорноморськ Одеської області
Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
Головуючого-судді - Смирнова В.В.,
за участю секретаря - Ясенчук Г.С.,
справа № 522/6352/19
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за
позовом Одеського Національного медичного університету, місцезнаходження: 65082, м. Одеса, провул. Валіховського, буд. 2
до
відповідача: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2
предмет та підстави позову: про стягнення витрат на навчання,
учасники справи не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. виклад позиції позивача.
Позивач Одеський Національний медичний університет, звернувся до суду з позовом (а.с.1-4, який згодом уточнив а.с. 38) Одеський Національний медичний університет до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача понесені витрати пов'язані з його навчанням, у вищому навчальному закладі в сумі 62193,00 грн., та виплаченої стипендії в сумі 39609,17 грн. та судові витрати в розмірі 1921,00 грн..
В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідач 01.07.2008 року був зарахований до Одеського Національного медичного університету на спеціальність «лікувальна справа», уклав угоду № 80 про навчання за кошти державного бюджету з метою отримання вищої освіти. У 2014 році ОСОБА_1 , закінчив Університет та отримав розподіл для проходження інтернатури до ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» у якості лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги. Наказом Одеського Національного медичного університету від 24.12.2014 року№608-о ОСОБА_1 , лікарю-інтерну було надано академічну відпустку за сімейними обставинами строком з 01.01.2015 року на один рік.
В липня 2018 року під час проведення ревізії списків випускників, що не прибули до місця розподілу за державним замовленням за період з 01.05.2015 оку по 01.06.2018 року було виявлено неприбуття відповідача до роботи у 2014 році, у зв'язку з наведеним позивач просить суд:
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму витрат на навчання за період з 2008 по 2014 рік у розмірі 62 193,00 гривень (шістдесят дві тисячі сто дев'яносто три гривні 00 копійок). на користь Одеського Національного медичного університету в інтересах Державного бюджету України.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму виплаченої стипендії за період з 2009 по 2014 рік у розмірі 39 609,17 гривень(тридцять дев'ять тисяч шістсот дев'ять гривень 17 копійок). на користь Одеського Національного медичного університету в інтересах Державного бюджету України.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір на користь Одеського Національного медичного університету в розмірі 1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлялася належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с. 44, 55, 62).
Відповідач про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини не явки в судове засідання не повідомив (а.с. 34-35, 51-52, 64-а).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 14.02.2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 76).
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), в судове засідання не з'явився без поважних причин, Судом постановлено ухвалу про заочний справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Згідно угоди № 80 від 01.07.2008 року, ОСОБА_1 був зарахований до Одеського Національного медичного університету на спеціальність «лікувальна справа», за кошти державного бюджету з метою отримання вищої освіти (а.с.8).
Відповідно диплома спеціаліста ОСОБА_1 від 2014 отримав освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» (а.с. 9).
Згідно списку працевлаштування випуску 2014 року, отримав розподіл для проходження інтернатури до ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» у якості лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги (а.с. 10-12).
Відповідно направлення на роботу № 149 від 03.03.2014 року ОСОБА_1 направляється до ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» у якості лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги (а.с. 13).
Відповідно до розрахунків економічного відділу Університету, за весь період з 01.09.2009 року по 15.06.2015 рік сума витрат на навчання ОСОБА_1 , (без урахування стипендіального фонду) складає 65164 грн. Згідно з розрахунками Університету за період навчання з 2009 року по 2015 рік відповідачу була виплачена стипендія у розмірі 30080,16 грн. (а.с. 5).
Відповідно довідки про реєстрацію № 15-8687 від 12.08.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 8).
V. Оцінка Суду.
Укладаючи угоду з вищим навчальним закладом про надання освітніх послуг за державним замовленням, особа (абітурієнт) бере на себе відповідні зобов'язання, які випливають із вимог нормативно-правових актів в даній сфері і передбачені самими угодами про надання освітніх послуг, а саме зобов'язання після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менш ніж три роки (замість чого отримують вищу освіту безкоштовно).
Вступаючи, на навчання за державним замовленням та укладаючи відповідну угоду, особа-абітурієнт є обізнаною із фактом необхідності проходження інтернатури та відпрацювання певного строку після закінчення навчання.
Відповідно до п. 1.1 Положення Міністерства охорони здоров'я України про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюєтеся кваліфікація лікаря (провізора) спеціаліста певного фаху.
Інтернатура проводитися в очно-заочній формі навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів і закладів медичної (фармацевтичної) післядипломної освіти (надалі вищих закладів освіти) та стажування в базових установах і закладах охорони здоров'я (п. 1.4 Положення).
Відповідно до п. 2.2.3, Угоди № 410, студент зобов'язуєтеся прибути після закінчення університету на місце працевлаштування за направленням МОЗ України і відпрацювати не менше 3 років після закінчення інтернатури. В разі відмови їхати на працевлаштування за рішенням МОЗ України або відмови відпрацьовувати не менше 3 років відшкодовувати до державного бюджету повну вартість навчання, у встановленому порядку.
Відповідно до п. 2.2.5. Угоди № 157 студент, що вступив до Університету за цільовим направленням УОЗ, незалежно від умов, після закінчення університету зобов'язуєтеся відпрацьовувати за місцем призначення згідно з направленням не менше трьох років.
Відповідно до п. 5.1 Угоди № 157, за невиконання або неналежне виконання умов даної Угоди сторони несуть майнову громадянську відповідальність у відповідності з діючим законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», одним з основних важелів здійснення державної політики у сфері науково-технічної діяльності є бюджетне фінансування.
На виконання Указу Президента від 23 січня 1996 року №77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», в редакції Указу Президента від 16 травня 1996 року №342, відповідно до ст. 65 Закону України «Про вищу освіту» та ст. 197 Кодексу законів про працю України було розроблено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 22 серпня 1996 року № 992.
Пунктом 4 вищенаведеного Порядку визначено, що керівники навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду.
Відповідно до п. 8 Порядку, випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менш трьох років.
У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14 Порядку).
Відповідно до розрахунків економічного відділу університету, за весь період з 01.09.2008 року по червень 2014 рік сума витрат на навчання ОСОБА_1 , (без урахування стипендіального фонду) складає 69 193,00 грн.
Згідно з розрахунками Університету за період навчання з 2008 року по 2014 рік відповідачу була виплачена стипендія у розмірі 39609,17 грн.
Зазначені положення нормативно-правових актів, щодо відшкодування випускниками вартості навчання в разі неприбуття (не відпрацювання впродовж трьох років за місцем розподілу) закріплені також Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 року №367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».
У відповідності до ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не скористалась своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174, 191 ЦПК України та не подав суду відзиву щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Положеннями Постанови ВС/КЦС, справа № 607/3681/17-ц, 31.10.18р. Стягнено з випускника на користь державного ВНЗ вартість навчання з огляду на порушення добровільно взятого на себе цивільно-правові зобов'язання відпрацювати три роки відповідно до направлення.
Крім того, особа, яка не відпрацювала встановлений трирічний строк за направленням, повинна компенсувати, крім вартості навчання, також усі витрати, зокрема виплату стипендії. Такий висновок зробив ВС в постанові №607/3682/17 від 30.01.2019 року.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач будучи направленим на роботу не з'явився по місцю та не відшкодував витрати пов'язані з навчанням, а тому повинен нести цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування коштів, витрачених позивачем на його навчання з державного бюджету.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Правилами ч. 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу України, Суд,
Позовні вимоги Одеського Національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму витрат на навчання за період з 2008 по 2014 рік у розмірі 62 193,00 гривень (шістдесят дві тисячі сто дев'яносто три гривні 00 копійок). на користь Одеського Національного медичного університету в інтересах Державного бюджету України.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму виплаченої стипендії за період з 2009 по 2014 рік у розмірі 39 609,17 гривень(тридцять дев'ять тисяч шістсот дев'ять гривень 17 копійок). на користь Одеського Національного медичного університету в інтересах Державного бюджету України.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір на користь Одеського Національного медичного університету в розмірі 1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Одеський Національний медичний університет, місцезнаходження: 65082, м. Одеса, провул. Валіховського, буд. 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області В.В. Смирнов