Справа № 495/1360/20
Номер провадження 2-зз/495/13/20
10 березня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.
розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову
по цивільній справі № 2-36/03
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розділ майна,
04.03.2020 року ОСОБА_2 (далі по тексту - заявник) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із заявою про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-36/03 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна.
Так, заявник просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою Білгород-Дністровського міського суду Одеської області від 01.08.2000 року по справі № 495/-36/03, шляхом зняття арешту у формі заборони відчуження з житлового будинку (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначаючи, що на теперішній він має намір розпорядитися належним йому майном, однак позбавлений цієї можливості через не знятий арешт, у формі заборони відчуження на будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Розглянувши заяву про скасування заходів забезпечення позову, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частин 1-2, 4-6 статті 158 Цивільного процесульного кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 був відповідачем по справі № 2-36/2003 року за позовом ОСОБА_3 , на той час його дружини, про поділ сумісно нажитого під час шлюбу майна.
01.08.2000 року ухвалою Білгород-Дністровського міського суду накладено арешт у формі заборони відчуження домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_2 .
Рішенням Білгород-Дністровського міського суду від 21.07.2003 року по справі № 2-36/2003 року було здійснено поділ майна подружжя, рішення набрало чинності 23.08.2003 року. Питання зняття арешту у судовому засіданні не вирішувалося.
12.02.2016року ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду з позовом про визнання права власності на виділене йому майно (справа № 495/1027/16-ц), зазначене в рішенні суду від 21.07.2003 року, оскільки реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області йому було відмовлено в реєстрації права власності на його частку будинку з господарськими спорудами.
30.05.2016 року заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду за ОСОБА_2 було визнано право власності частку житлового будинку АДРЕСА_1 . Питання зняття арешту у судовому засіданні знову не вирішувалося.
На теперішній час заявник бажає розпорядитися належним йому майном, але не має на це можливості через не знятий арешт, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що заява ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-36/03 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158, 259-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 2-36/03 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна - задовольнити.
Скасувати арешт у формі заборони відчуження з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Білгород-Дністровського міського суду Одеської області від 01.08.2000 року по справі № 2-36/03.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Мишко