Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2238/19
Номер провадження: 1-кс/511/123/20
13.03.2020 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Михайлівка, Рибницького району, Республіка Молдова, громадянки Молдови, яка має середню освіту, проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючої, працює за найомом у приватних осіб, раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
13 березня 2020 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
В ході судового розгляду встановлено, що клопотання слідчого обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 , 08.11.2019 року о 17 годині 20 хвилин, знаходилась у АДРЕСА_2 , за дозволом господарки ОСОБА_7 , де у неї винник злочинний умисел на скоєння крадіжки чужого майна з метою власного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, заздалегідь знаючи, що господарка спить, підійшла до столу, який знаходився у дворі будинку та викрала мобільний телефон марки «DOOGEE» б/у вартістю 1299 гривень, після чого з місця скоєння злочинну зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, завдавши своїми діями матеріального збитку ОСОБА_7 , на загальну суму 1299 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, кваліфікованого як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), про що їй повідомлено про підозру 29.11.2019 року.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Михайлівка, Рибницького району, Республіка Молдова, громадянка Молдови, яка має середню освіту, проживала без реєстрації за адресою АДРЕСА_3 , офіційно не працююча, раніше не судима.
29.11.2019 року ОСОБА_6 , вручено та повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, кваліфікованого як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У зв'язку з тим, що підозрювана ОСОБА_6 переховувалась від органів досудового розслідування Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 28.01.2020 року слідчому було надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 та відповідною постановою слідчого ОСОБА_6 було оголошено у розшук.
12.03.2020 року о 16:50 годині на підставі Ухвали слідчого судді Роздільнянського району суду Одеської області було затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 21.11.2019 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.11.2019 року ;
- протоколом огляду від 21.11.2019 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.11.2019 року.
Підозрювана ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі до 3 років.
Слідчий вважає, що обставини, що дають підстави обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 є:
- наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме
п. 1 - ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування/суду; з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення;
п. 3 - ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки вона здобула статус підозрюваного та їй відомі анкетні данні місця проживання потерпілого та свідка.
п. 5 - ОСОБА_6 може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як ніде не працює, офіційних доходів не має, без постійного місця проживання, характеризується посередньо, міцних соціальних зв'язків не має, оскільки не заміжня, дітей на утриманні не має.
Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, в якому передбачений випадок доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурорм крім наявності підстав передбачених ст. 177 КПК України буде доведено, що перебуваючи на волі ця особа переховувалась від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженні або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
29.11.2019 року підозрюваній ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 185 КК України, кваліфікованому як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке карається позбавленням волі на строк до трьох. 28.01.2020 року ОСОБА_6 було оголошено в розшук, оскільки остання не прибувала на виклики слідчого, не повідомила про зміну місця проживання, переховувалась від органу досудового розслідування. Тобто у даному випадку, враховуючи положення ст. 183 КПК України, є виправданим застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, застосування більш м'яких запобіжних заходів на думку слідчого неможливо з наступних підстав:
- Обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, передбаченого ст. 179 КПК України, є недоцільним, оскільки ОСОБА_6 вчинила умисний корисливий злочин, тому не має впевненості, що вона буде дотримуватись вимог, закріплених ст. 42 КПК України. Крім того, застосування особистого зобов'язання жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
- Для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів. Проте жодна особа, під час досудового розслідування кримінального провадження, не виявила намір бути поручителем підозрюваної ОСОБА_6
- Застосування домашнього арешту згідно ст. 181 КПК України є недоцільним, так як підозрювана ОСОБА_6 є громадянкою іншої держави, не має зареєстрованого місця проживання на території України, крім того відносно останньої було надано звернення про прийняття рішення про примусове повернення за межі України, оскільки остання знаходилась на території України з порушенням правил перебування іноземців, вказаний факт зареєстровано до ЖЕО Роздільнянського ВП №6922 від 07.11.2019 року, на теперішній час фактичного місця проживанння ОСОБА_6 не встановлено.
- Застосування застави згідно ст. 183 ч.4 КПК України неможливо, оскільки ОСОБА_6 скоїла навмисний корисливий злочин з метою особистого збагачення.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, а саме: прокурора та слідчого, які підтримали клопотання, захисника, який заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, підозрювану ОСОБА_6 , яка визнала вину у крадіжці, щиро розкаялася, просила не обирати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обіцяла прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019160390000859 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В обґрунтовання необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий зазначив, що обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, передбаченого ст. 179 КПК України, є недоцільним, оскільки ОСОБА_6 вчинила умисний корисливий злочин, тому не має впевненості, що вона буде дотримуватись вимог, закріплених ст. 42 КПК України. Крім того, застосування особистого зобов'язання жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів. Проте жодна особа, під час досудового розслідування кримінального провадження, не виявила намір бути поручителем підозрюваної ОСОБА_6 .
Застосування домашнього арешту згідно ст. 181 КПК України є недоцільним, так як підозрювана ОСОБА_6 є громадянкою іншої держави, не має зареєстрованого місця проживання на території України, крім того відносно останньої було надано звернення про прийняття рішення про примусове повернення за межі України, оскільки остання знаходилась на території України з порушенням правил перебування іноземців, вказаний факт зареєстровано до ЖЕО Роздільнянського ВП №6922 від 07.11.2019 року, на теперішній час фактичного місця проживанння ОСОБА_6 не встановлено.
Застосування застави згідно ст. 183 ч.4 КПК України неможливо, оскільки ОСОБА_6 скоїла навмисний корисливий злочин з метою особистого збагачення.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім цього, відповідно до положень статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
- вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
- репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньою названого кримінального злочину та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені статтею 177 КПК України.
При розгляді клопотання слідчого суд враховує, що частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Зі змісту статті 194 КПК України вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які передбачені пунктами 1-3 частини першої даної статті.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
В контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини не одноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою («Єчус проти Литви»).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року у справі №1-23/2003, запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду (статті 29, 62 Конституції України).
При вказаних обставинах, вважаю, що прокурором та слідчим доведені обставини, викладені в пунктах 1, 2 частини 1 статті 194 КПК України, однак не доведено жодними матеріалами (доказами), про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, суд враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, справу "Комарова проти України" від 16 травня 2013 року, "Калашников проти Росії" від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути "загальним правилом", і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, що застосовується винятково в разі неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, що надасть змогу запобігти ризикам передбаченим статтею 177 КПК України, не може бути застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 , так як з урахуванням особи підозрюваної, обставин справи до неї може бути застосовані інші міри запобіжних заходів достатні для запобігання ризиків вказаних в клопотанні.
Також судом враховується, що підозрювана особа раніше не судима, має місце проживання в Україні, за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у цивільному шлюбі, працює за наймом, тобто має джерела існування.
Крім того, слідчий суддя враховує, що ні прокурором, ні слідчим наявність достатніх ризиків для призначення самого суворого запобіжного заходу не доведено, вказані ризики тільки перелічені без підтвердження відповідними доказами; також не надано доказів, які були б достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти вказаним в клопотанні ризикам, що дає підстави для можливості застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи все вищезазначене, приймаючи до уваги, обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним в задоволенні клопотання слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, - відмовити, та застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на неї обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Згідно положень статті 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
На підставі встановленого, керуючись статтями 132, 176-178, 181, 193, 194, 196, 205 КПК України
Клопотання слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Михайлівка, Рибницького району, Республіка Молдова, громадянки Молдови, яка має середню освіту, проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючої,працює за наймом у приватних осіб, раніше не судимої, - запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрювану наступних обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду в провадженні якого знаходиться кримінальна справа;
- не відлучатися з АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваній, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1