Роздільнянський районний суд Одеської області,
67400 м.Роздільна, вул.Європейська, 37а, тел. 8 ( 04853 ) 3-18-63
Справа № 511/392/20
Номер провадження: 2-н/511/36/20
13 березня 2020 року суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, у розмірі 5451,60грн.,
встановив:
03.03.2020 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла заява Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Одесагаз - Постачання» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, у розмірі 5451,60грн.
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, суд звернувся із запитом до Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи, боржника.
Відповідно до наданих відомостей з Кучурганської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 06.03.2020 року, які надійшли до суду 10.03.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті.
Відповідно до ст.. 9, 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» документами, які підтверджують смерть фізичної особи є актовий запис про смерть та свідоцтво про смерть.
Згідно актового запису про смерть № 43 від 23.11.2011 року що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.9ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Пунктом 4 частини 1ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1ст. 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до положень ч.2 ст.42 ЦПК України, при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Із положень частини першої та другої статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, а усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Проте, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Процесуальне правонаступництво між боржником та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент прийняття справи до свого провадження цивільна правоздатність боржника не припинилася, а тому спадкоємці померлого боржника у даному, конкретному, випадку не є його процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.
Отже, із системного аналізу зазначених норм права випливає, що чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду заяви про видачу судового наказу щодо особи, яка на час такого звернення стягувача до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Роз'яснити заявнику, що згідно із ч.2 ст. 166 ЦПК України, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.4 ч.1ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник не позбавлений права відповідно до ст.1281 ЦК України з вернутися до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 що є самостійним предметом доказування.
Також ч.2 ст.164 ЦПК України, передбачено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.164,165,260,261,353 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Одесагаз - Постачання» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, у розмірі 5451,60грн.
Роз'яснити заявнику, право на звернення з вказаними у заяві вимогами в порядку позовного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя : С . І . Гринчак