Справа № 522/4259/20
Провадження № 1-кс/522/4526/20
13 березня 2020 року Місто Одеса
Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сухумі, Республіки Грузія, громадянина Республіки Грузія, з середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка повідомила про те, що ОСОБА_13 , розмістив оголошення по продажу належного йому транспортного засобу марки «Audi A6», чорного кольору, державний знак НОМЕР_1 , з метою незаконного позбавлення волі та вимагання грошових коштів у потерпілого пі приводом купівлі транспортного засобу домовились про вчинення злочину, розподіливши ролі між собою таким чином, саме:
З метою доведення свого злочину до кінця, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_12 , 10.03.2020, приблизно о 16.00 в телефонному режимі домовились із потерпілим ОСОБА_13 , зустрітись біля виїзду з м. Миколаїв, під надуманим приводом огляду належного останньому транспортного засобу.
Того ж дня, приблизно о 17:30, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_12 , приїхали на транспортному засобі марки «Nissan X-Trail», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 , до визначеного місця зустрічі, де в подальшому зустрілися з потерпілим ОСОБА_13 , та дружиною потерпілого ОСОБА_14 .
Далі, ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , по запрошенню ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , в їх супроводі, прибули за адресою АДРЕСА_3 .
Продовжуючи свої противоправні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , керуючись заздалегідь обумовленому плану, спрямованим на незаконне позбавлення волі, наказав потерпілому залишатися на місці проти його волі, при цьому погрожуючи застосуванням фізичного насилля. Потерпілий ОСОБА_13 , реально сприймаючи погрози застосування відносно нього насилля, встановивши загрозу своєму життю та здоров'ю, виконував накази останніх.
ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 , 10.03.2020, знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на вимагання передачі чужого майна з погрозою застосування насилля над потерпілим, примусили останнього написати власноруч розписку, згідно якої ОСОБА_13 , винен 15000 доларів США та 2000 доларів США, які він потерпілий ОСОБА_13 , повинен був віддати відразу. У разі не сплати, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , погрожували фізичною розправою, утримуючи проти його волі, тобто потерпілий не мав змоги вільно залишити вказане приміщення.
Так, ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка повідомила про те, що ОСОБА_13 , розмістив оголошення по продажу належного йому транспортного засобу марки «Audi A6», чорного кольору, державний знак НОМЕР_1 , з метою незаконного позбавлення волі та вимагання грошових коштів у потерпілого пі приводом купівлі транспортного засобу домовились про вчинення злочину, розподіливши ролі між собою таким чином, саме:
З метою доведення свого злочину до кінця, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_12 , 10.03.2020, приблизно о 16.00 в телефонному режимі домовились із потерпілим ОСОБА_13 , зустрітись біля виїзду з м. Миколаїв, під надуманим приводом огляду належного останньому транспортного засобу.
Того ж дня, приблизно о 17:30, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_12 , приїхали на транспортному засобі марки «Nissan X-Trail», чорного кольору, номерний знак НОМЕР_2 , до визначеного місця зустрічі, де в подальшому зустрілися з потерпілим ОСОБА_13 , та дружиною потерпілого ОСОБА_14 .
Далі, ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , по запрошенню ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , в їх супроводі, прибули за адресою АДРЕСА_3 .
Продовжуючи свої противоправні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , керуючись заздалегідь обумовленому плану, спрямованим на незаконне позбавлення волі, наказав потерпілому залишатися на місці проти його волі, при цьому погрожуючи застосуванням фізичного насилля. Потерпілий ОСОБА_13 , реально сприймаючи погрози застосування відносно нього насилля, встановивши загрозу своєму життю та здоров'ю, виконував накази останніх.
ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 , 10.03.2020, знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на вимагання передачі чужого майна з погрозою застосування насилля над потерпілим, примусили останнього написати власноруч розписку, згідно якої ОСОБА_13 , винен 15000 доларів США та 2000 доларів США, які він потерпілий ОСОБА_13 , повинен був віддати відразу. У разі не сплати, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , погрожували фізичною розправою, утримуючи проти його волі, тобто потерпілий не мав змоги вільно залишити вказане приміщення.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості та тяжкому злочинах, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі до 7 років, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілих та свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.
Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисника, а також заслухавши прокурора, приходжу до висновку, що у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, та необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з наступних підстав.
У клопотанні слідчого не міститься обґрунтування ризиків, які виправдовують застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий ґрунтує свої доводи лише на припущеннях.
Слідчим також не доведено існування ризиків у разі обрання підозрюваній більш м'яких запобіжних заходів, всі доводи ґрунтуються на припущеннях, до уваги береться лише тяжкість злочинів у скоєнні яких лише підозрюється ОСОБА_16 . Слідчим не досліджено обставини, які мають значення для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 9 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 04.04.2013 р. виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
Відповідно до п. 10 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до п. 18 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).
Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах, передбачених ст. 181 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним покладення на підозрюваного ОСОБА_4 наступних, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків:
?прибувати за викликом до слідчого, процесуального керівника, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження;
?цілодобово не відлучатися з місця постійного проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
?здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 84-89, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 205 КПК України, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із застосуванням електронних засобів контролю, до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці, а саме до 09.05.2020 року включно.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, а саме:
?прибувати за викликом до слідчого, процесуального керівника, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження;
?цілодобово не відлучатися з місця постійного проживання: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
?здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
13.03.2020