Справа № 521/15350/19
Провадження 2-з/521/77/20
29 січня 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Коблової О.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Вікленко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення та вселення,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 із позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності.
Представником позивача надано заяву про забезпечення позову, до змісту якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої на даний час є ОСОБА_3 та заборонити будь-які дії по виселенню ОСОБА_1 та членів її сім'ї з зазначеної квартири.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову сторона позивача вказує, що якщо у разі задоволення позовної заяви, але за час розгляду справи відповідач вчинить дії щодо відчуження майна на користь третіх осіб, то такі дії істотно ускладнять ефективний захист прав позивача, за захистом якого вона звернувся до суду.
Забезпечення позову вказаним способом не завдасть відповідачу збитків, тому у позивача відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання позивачки про забезпечення позову суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Тому, не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2ст. 149 ЦПК.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З урахуванням особливостей мети забезпечення позову, заява про забезпечення позову відповідно до ст.153 ЦПК України, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Зі змісту процесуального законодавства України вбачається, що зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відтак, суд не вбачає необхідності у застосуванні заходу забезпечення позову. А заявником не надано жодного доказу на спростування зазначеного.
Таким чином, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, суддя вважає, що у заяві про забезпечення позову необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.149,151,152,153 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення та вселення - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Д. Коблова