Справа № 947/4452/20
Провадження № 3/947/1568/20
13.03.2020 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії АПР18 №414391 від 14.02.2020, складений ДОП СП Київського ВП в м.Одесі ГУНП в м.Одесі старшим лейтенантом поліції Черпачевим Д.І. щодо
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 14.02.2019 близько 19.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері - гр. ОСОБА_2 .
Вказані дії ОСОБА_1 були кваліфіковані офіцером поліції за ч.2 ст.173-2 КпАП України, як вчиненя повторно протягом року.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про направлення матеріалів щодо неї до Київського районного суду м.Одеси була повідомлена належним чином під розписку в протоколі. Судом вживалися заходи для сповіщення правопорушника про час та місце проведення судового засідання, але ОСОБА_1 ухилилася від отримання судової повістки, засоби мобільного зв'язку зазначені в протоколі вимкнуті. Вона була додатково сповіщений через дільничного офіцера поліції.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не прибула до суду, хоча достовірно знала, що матеріали щодо неї направлені до Київського районного суду м.Одеси, поводячись пасивно, не цікавилася справою щодо неї, будучи додатково сповіщеною через дільничного офіцера поліції, з урахуванням стислих строків розгляду даної категорія справ, справа розглянута без її участі.
Аналіз матеріалів справи свідчать про безпідставне складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.173-2 КпАП України, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні достовірні відомості про судове рішення, яке набрало законної сили, згідно якого ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 або ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Суд не вправі самостійно змінювати кваліфікацію, оскільки таке не передбачено Законом.
Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України. Тому, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КпАП України, щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.