справа №369/967/16-ц
провадження № 22-ц/824/4159/2020
12 березня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
при секретарі Примушку О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2019 року у складі судді Медведовського М. Д.,
встановив:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2017 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із указаного житлового будинку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, земельною ділянкою та виселення відмовлено.
05.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення суду.
В порядку повороту виконання рішення суду просив поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 реєстрацію місця проживання/перебування фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_1 , безпідставно знятих з реєстрації місця проживання за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року.
На підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було знято з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року надав довідки Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 01.10.2019 №473 та від 01.10.2019 №473/1.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2019 року та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення.
Свої доводи мотивує тим, що на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року його та ОСОБА_3 було знято з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовуючи рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2017 року, судом касаційної інстанції не було вирішено питання про поворот виконання рішення суду.
Вважає, що зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб його та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 є безпідставним та має бути поновлене в порядку повороту виконання рішення суду.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Лихвар В. А. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість.
Інші учасники справи в судове засідання повторно не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, які розташовані по АДРЕСА_1 , а також виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із указаного житлового будинку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, земельною ділянкою та виселення відмовлено.
З довідки Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 473 від 01.10.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до 10.11.2017 року. Згідно даних погосподарської книги №42 Ходосівської сільської ради ОСОБА_1 був знятий з реєстрації місця проживання за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року, номер справи 369/967/16-ц (а.с. 140 т.2).
З довідки Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 473/1 від 01.10.2019 року встановлено, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до 10.11.2017 року. Згідно даних погосподарської книги №42 Ходосівської сільської ради ОСОБА_3 була знята з реєстрації місця проживання за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року, номер справи 369/967/16-ц (а.с. 139 т.2).
Частинами 1, 9 статті 444 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини 5 ст. 444 цього Кодексу питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року про виселення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виконано не було. Крім цього, поворот виконання вищевказаного судового рішення є неможливим через те, що останнє стосувалося немайнових прав відповідачів. Заява про поворот виконання судового рішення підписана лише ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Конституційний Суд України в рішенні від 02 листопада 2011 року (справа № 13-рп/2011) у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положенням пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права.
Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 23 січня 2018 року (справа №203/2612/13-ц).
Враховуючи те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року не вирішувалось питання зняття відповідача з реєстраційного обліку за адресою місця проживання, поновлення прав останнього на реєстрацію місця проживання не може відбуватися шляхом застосування повороту виконання рішення в даній справі.
Враховуючи те, що предметом спору в даній справі було виселення осіб та зобов'язання останніх не чинити перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поворот виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 лютого 2017 року у визначений заявником спосіб.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 13 березня 2020 року.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк