03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 359/7274/17
Головуючий у першій інстанції - Борець Є.О.
Номер провадження № 22-ц/824/3012/2020
11 березня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Владімірової О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона №2», подану представником Орловим Володимиром Валерійовичем, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона №2», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Бориспільська міська рада, комунальне підприємство «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління», про зобов'язання виконати роботи, спрямовані на усунення недоліків у будівництві багатоквартирного будинку, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та посилався на те, що 9 вересня 2005 року він уклав з Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона №2» (на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона №2» ) інвестиційний договір №Б-09/09/05/01, за яким відповідач зобов'язався побудувати багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 з дотриманням Державних будівельних норм України, передати у володіння позивача квартиру АДРЕСА_2 та документи, необхідні для оформлення права власності на цей об'єкт нерухомого майна. 20 вересня 2007 року АТ «КПМК-2» передало вказану квартиру у його володіння, а 31 жовтня 2007 року йому було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Позивач вказував, що після фактичної передачі квартири забудовником почали проявлятись істотні недоліки у конструкції будинку, в перші роки експлуатації в стіні вказаного багатоквартирного будинку з'явилась тріщина, з останніх поверхів неодноразово обвалювались стіни балконів, а тому позивач вважає, що в процесі будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 «КПМК-2 » не дотримався Державних будівельних норм України.
Позивач вказував, що у 2017 році ДП «Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів» (скорочено -ДП «НДІБМВ») було проведено будівельний аналіз з обстеження бетонних, залізобетонних і кам'яних конструкцій багатоповерхового житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та висновки оформлені у науково-технічному звіті, з визначенням причин утворення тріщин, описом виявлених дефектів, що в подальшому можуть впливати на несучу спроможність будівлі.
ОСОБА_1 вказував, що інвестиційний договір, укладений між сторонами, є за своїм змістом договором підряду й відповідно до ст.. 884 ЦК України підрядник (відповідач) гарантує зокрема, досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, який становить 10 років. Вказує, що відповідач відповідає за дефекти, які виявлені в межах гарантійного строку.
Окрім того позивач зазначає, що у ванній кімнаті його квартири відвалилась плитка, а вартість відновлювального ремонту становить 19 073,00 грн.
ОСОБА_1 наголошує, що таким чином було порушено його спокій, спричинено душевних переживання, що в свою чергу завдало моральної шкоди, розмір якої оцінює в 150 000,00грн.
Позивач посилаючись на те, що відповідач ухиляється від здійснення заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію багатоквартирного житлового будинк, а також відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, просив в судовому порядку стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 19 073,00 грн. та 150000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також зобов'язати ПрАТ «КПМК-2» провести гідрогеологічні розвідувальні роботи (дослідження стану ґрунтів ділянки буріння з проведенням лабораторних досліджень ґрунтів і повним аналізом води) на території розміщення житлового комплексу з залученням спеціалізованої організації; виготовити проект з укріплення фундаментів будинків комплексу, орієнтовно, з розміщенням зовні біля плит аварійних секцій фундаментів декількох розрахункових груп свердловин; тимчасово заморозити пливуни навколо свердловини і встановити у кожній свердловині пали на розрахункову глибину, після чого провести арматурне обв'язування електрозваркою верхніх кінців палів у вигляді оголовка і з'єднати оголовки між собою у залізобетонний моноліт, який з'єднаний з існуючим фундаментом; виготовити проект та виконати роботи з проведення підземного обвідного каналу у вигляді бетонної труби розрахункового діаметру для обведення водозливу річки Альта поза територією розміщення комплексу будівель (при необхідності зі спорудженням відкритого водозбірного басейну); провести підземну бетонну трубу для обведення навколо житлового комплексу водостоку річки Альта (з вливанням стічних вод у русло річки у безпечному місці нижче по течії); провести гідроізоляційні роботи у підвальних приміщеннях по новітнім технологіям і сучасних матеріалах; провести демонтажні роботи по вимощенню та улаштуванню з гідроізоляцією зовнішньої сторони фундаменту і вимощення по нормативам; провести ремонт сходин у підвальні приміщення; провести роботи з теплоізоляції зовнішніх стін житлового будинку у відповідності до теплотехнічних показників конструкцій теплоізоляційної оболонки будівель та до енергетичних характеристик будівель, що визначені на підставі економічно обґрунтованого рівня енергетичної ефективності будівлі згідно ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель»; забезпечити та проводити постійне спостереження за тріщинами і розвитком деформацій за допомогою контрольних маяків, нівелювання обрізів фундаментів по периметру будівлі для встановлення динаміки їх розкриття і визначення спрямованості крену будівлі.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ПрАТ «КПМК №2» виконати роботи, спрямовані на усунення недоліків у будівництві багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , а саме:
1. провести гідрогеологічні розвідувальні роботи (дослідження стану ґрунтів ділянки буріння з проведенням лабораторних досліджень ґрунтів і повним аналізом води) на території розміщення житлового комплексу з залученням спеціалізованої організації;
2. виготовити проект з укріплення фундаментів будинків комплексу, орієнтовно, з розміщенням зовні біля плит аварійних секцій фундаментів декількох розрахункових груп свердловин;
3. тимчасово заморозити пливуни навколо свердловини і встановити у кожній свердловині пали на розрахункову глибину, після чого провести арматурне обв'язування електрозваркою верхніх кінців палів у вигляді оголовка і з'єднати оголовки між собою у залізобетонний моноліт, який з'єднаний з існуючим фундаментом;
4. виготовити проект та виконати роботи з проведення підземного обвідного каналу у вигляді бетонної труби розрахункового діаметру для обведення водозливу річки Альта поза територією розміщення комплексу будівель (при необхідності зі спорудженням відкритого водозбірного басейну);
5. провести підземну бетонну трубу для обведення навколо житлового комплексу водостоку річки Альта (з вливанням стічних вод у русло річки у безпечному місці нижче по течії);
6. провести гідроізоляційні роботи у підвальних приміщеннях по новітнім технологіям і сучасних матеріалах;
7. провести демонтажні роботи по вимощення та улаштування з гідроізоляцією зовнішньої сторони фундаменту і вимощення по нормативам;
8. провести ремонт сходин у підвальні приміщення;
9.провести роботи з теплоізоляції зовнішніх стін житлового будинку у відповідності до теплотехнічних показників конструкцій теплоізоляційної оболонки будівель та до енергетичних характеристик будівель, що визначені на підставі економічно обґрунтованого рівня енергетичної ефективності будівлі згідно ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель»;
10. забезпечити та проводити постійне спостереження за тріщинами і розвитком деформацій за допомогою контрольних маяків, нівелювання обрізів фундаментів по периметру будівлі для встановлення динаміки їх розкриття і визначення спрямованості крену будівлі.
У задоволенні позову в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона №2» - Орлов В.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
Апелянт вказує, що не погоджується із висновком суду про порушення ним Державних будівельних норм України при будівництві багатоповерхового будинку, які призвели до порушення прав позивача, оскільки судом неповно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, а позивачем недоведені обставини, що мають значенні для справи, які суд визнав встановленими, а також судом порушено норми процесуального права, оскільки оскаржуване рішення стосується прав та інтересів осіб, які не приймали участі в даній справі.
Апелянт зазначає, що виходячи з обґрунтування позову можна зробити висновок, що порушення прав позивача полягає в тому, що в будівельних конструкціях його квартири з'явились пошкодження, для ліквідації яких, на думку позивача, відповідач має усунути недоліки об'єкту будівництва.
Разом з тим, апелянт вказує, що з науково-технічного звіту ДП «НДІБМВ», що наданий позивачем, не вбачається, що обстежувалась саме його квартира та встановлювались причини утворення тріщини в стіні та обвалу плитки у ванній кімнаті, тобто висновки вказаного звіту взагалі не стосуються квартири ОСОБА_1 , тому апелянт не виключає , що причини пошкоджень в квартирі позивача носять зовсім інший характер, аніж ті, на які вказав суд в оспорюваному рішенні.
Апелянт вважає, що позивачем не доведено, що винним в порушенні його прав є ПрАТ «КПМК-2», прийняте рішення може стосуватись прав та інтересів інших осіб, що не були учасниками в даній судовій справі, а висновки науково-технічного звіту ДП «НДІБМВ», який покладений в основу доведеності позовних вимог, жодним чином не можна вважати письмовим доказом, а тому посилання суду першої інстанції на висновки вказаного звіту, як на доказ, є помилковими.
На адресу суду надійшов відзив від Бориспільської міської ради Київської області, відповідно до якого вказує, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі, не підтримує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.. У відзиві міська рада просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві вказує, що відповідно до Листа ВСУ від 01 лютого 2013 року, ст.. 875, 858, 883, 884 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.. 42 Конституції України, саме на відповідача покладено обов'язок довести, що недоліки і дефекти, на які посилається позивач і які є позовними вимогами стались не в наслідок порушення норм будівництва або зовсім не існують, проте відповідачем так і не було доведено протилежного.
Вказує, що у житловому будинку по АДРЕСА_1 існують істотні недоліки конструкцій, у зв'язку із порушенням державних стандартів у сфері будівництва, що підтверджується науково-технічним звітом з обстеження бетонних, залізобетонних і кам'яних конструкцій багатоповерхового житлового будинку, а твердження апелянта, що у звіті не зазначено, хто є замовником такого звіту не є підставою для спростування висновків такого звіту.
На адресу апеляційного суду також надійшов відзив від представника КП «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління» - Шапортової Н.І., відповідно до якого вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повно, всебічно та об'єктивним встановленими обставинами, що мають значення для справи, а апеляційну скаргу такою, що підлягає залишенню без задоволення.
ОСОБА_2 вказує, що висновок експерта може бути підготований на замовлення учасника справи, апелянтом же не було спростовано висновків, викладених у науково-технічному звіті, виготовленому на замовлення позивача, не заявлялось клопотань про проведення експертизи чи надано іншого висновку, що спростовував би попередній.
Вважає безпідставним твердження апелянта, що проведення робіт, виготовлення проектів та проведення спостережень не стосується квартири позивача, оскільки ОСОБА_1 є співвласником будинку по АДРЕСА_1 та певні роботи безпосередньо стосуються його безпеки та безпеки всіх інших співвласників багатоквартирного будинку.
У відзиві також зазначає, що судом було правомірно здійснено правову оцінку достовірності та належності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їх сукупності, й постановлено законне та обґрунтоване рішення. Апелянтом не наведено жодного доказу чи нових обставин, якими б спростовувались висновки суду першої інстанції, а тому просила залишити рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У строк, встановлений судом, також надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , відповідно до якого просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на наступне.
Вказує, що представником відповідача було подано клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме Бориспільську міську раду та КП «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління», яке було задоволено протокольною ухвалою від 22 березня 2018 року, і якщо на думку апелянта до участі у даній справі необхідно було залучити інших осіб, які не брали участі у справі і рішення суду стосується їх прав та інтересів, відповідач мав подати відповідну заяву суду. Проте, відповідачем не надано достатніх доказів необхідності залучення будь-яких осіб до участі у справі в якості третіх осіб, а тому таке твердження апелянта не може бути взяте до уваги судом.
Також посилається, що апелянтом не заявлялось клопотання про проведення експертизи та не надавалось інші висновки експертизи, окрім наявних в матеріалах справи, та наголошує, що позивачем пропонувалось замовити відповідну експертизу для доведення невинуватості відповідача, проте останнім така пропозиція була проігнорована.
ОСОБА_3 вказує, що при руйнуванні всього будинку квартира позивача також буде зруйнованою, а тому твердження апелянта стосовно того, що проведення робіт, виготовлення проектів та проведення спостережень не стосується квартири ОСОБА_1 є безпідставним.
При апеляційному розгляді справи представники ТОВ ««Київська пересувна механізована колона №2» Орлов В.В. та Муравйов О.В. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити. Вважають рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено на неповно з'ясованих судом обставинах справи, з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.
Зокрема зазначили, що предметом інвестиційного договору між позивачем та АТ «КПМК-2» була двокімнатна квартира в 8 секції житлового будинку за будівельною адресою Київська область, м. Бориспіль, район вулиці Київський шлях (мікрорайон «Стріла» ) на 2 поверсі загальною площею 53.94 кв.м.. АТ свої зобов'язання за вказаним інвестиційним договором виконав та передав позивачу за актом прийому передачі від 20 вересня 2007 року об'єкт інвестування. Будь яких претензій щодо виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за вказаним договором інвестування не було.
Не обґрунтованими та недоведеними вважають вимоги позивача та відповідно і рішення суду першої інстанції щодо наявності вини відповідача у необхідності виконання будівельних виконання робіт по обстеженню та укріпленню фундаментів будинку АДРЕСА_1 , оскільки позивачем не доведено, що пошкодження, які він виявив у своїй квартирі (обсипання ряду плитки та наявність тріщин) виникли саме у зв'язку виконанням будівельних робіт відповідачем будинку. Так, причинами появи тріщин на фасаді вказаного будинку могло бути виконання інших будівельних робіт на вказаному мікрорайоні без дотримання правил водовідведення річки Альта, що в подальшому призвело до підняття ґрунтових вод в районі будинку АДРЕСА_1 .
Крім того, звертають увагу суду, що вказаний будинок був зданий в експлуатацію АТ «КПМК-2» у відповідності до норм ДБН та прийнятий відповідною комісією і будь яких недоліків при введені будинку в експлуатацію не було виявлено.
Вважають вказане звернення до суду спробою перекласти відповідальність по утриманню та ремонту будинку із КП «ЖРЕУ» на забудовника, що є неправомірним.
Також звертають увагу суду апеляційної інстанції на суперечність рішення суду першої інстанції, який відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ грошових коштів за спричинення шкоди (матеріальної та моральної) як не доведених, але при цьому визнав обґрунтованими інші вимоги, які не перебувають у причинному зв'язку з наслідками які виявлені в квартирі позивача, що свідчить про неправильну оцінку доказів у справі.
Неправильно судом першої інстанції, на думку представників апелянта, застосовано і норми процесуального законодавства, оскільки судом в основу рішення покладений науково-технічний звіт, виконаний ДП «НДІБМВ» однак природу виникнення вказаного звіту суд не з'ясував, що свідчить про недопустимість вказаного доказу у даній справі.
З врахуванням викладеного просили рішення суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у справі Макаренко М.О. заперечив щодо доводів апелянтів, просив залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, зазначивши про те, що суд першої інстанції вирішив спір на підставі наданих позивачем та не спростованих відповідачем доказах. Посилання представників відповідача щодо недопустимості науково-технічного звіту виконаного ДП «НДІБМВ» як доказу у справі вважає безпідставним, оскільки даний доказ ним було отримано від представників КП «ЖРЕУ», яке є третьою особою у даній справі. Даний звіт стосується предмету спору - житлового будинку АДРЕСА_1 та в якому знаходить квартира позивача, а тому стосується предмету спору. Також зазначає, що відповідач не погоджуючись із висновком, викладеним у даному звіті, мав можливість заявити клопотання у суді першої інстанції про проведення у даній справі будівельно-технічної експертизи і, таким чином, спростувати дані висновки, але ним не було вчинено дані процесуальні дії, тому вважає, доводи апелянта не обґрунтованими.
Представник Бориспільської міської ради Яцько В.О. заперечила щодо доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник КП «ЖРЕУ» Шапортова Н.І. заперечила щодо доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що 9 вересня 2005 року ОСОБА_1 уклав з АТ «КПМК-2» інвестиційний договір №Б-09/09/05/01 за яким відповідач зобов'язався побудувати багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 з дотриманням Державних будівельних норм України, передати у володіння позивача квартиру АДРЕСА_2 та документи, необхідні для оформлення права власності на цей об'єкт нерухомого майна (а.с.7-9 т.1),.
20 вересня 2007 року АТ «КПМК-2» передало вказану квартиру у володіння ОСОБА_1 , що підтверджується копією акту прийому-передачі №276 від 20 вересня 2007 року (а.с.10 зворот).
31 жовтня 2007 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.12).
Інших обставин щодо предмету спору суд не встановлював.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині покладення на відповідача обов'язку виконати зазначені позивачем будівельні та інженерно-геодезичні роботи суд мотивував своє рішення тим, що зі змісту актів обстеження багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 (а.с.117, 120, 236), акту розслідування причин аварії ІІ категорії (а.с.131-134) та акту про результати комісійної перевірки (а.с.147-148) вбачається, що в стіні вказаного багатоквартирного будинку з'явилась тріщина, а з останніх поверхів неодноразово обвалювались стіни балконів. Ці обставини переконливо свідчать про те, що в процесі будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 «КПМК-2» не дотримався Державних будівельних норм України. Тому відповідач неналежним чином виконав зобов'язання, що виникли на підставі інвестиційного договору №Б-09/09/05/01 від 9 вересня 2005 року.
Колегія суддів із вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам ухвалене у вказаній справі рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 не відповідає.
Так, відповідно до статті 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Частина перша статті 877 ЦК України визначає, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
За змістом частини другої статті 881 ЦК України недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок.
Відповідно до положень статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (частина перша статті 883 ЦК України).
Так, із матеріалів справи вбачається, що 09 вересня 2005 року між Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона №2» (на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона №2» ) та ОСОБА_1 укладено інвестиційний договір №Б-09/09/05/01 за умовами якого предметом Договору є об'єкт інвестування - квартира в 8 секції житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_4 , поверх -2, кількість кімнат -2, загальна площа - 53.94 м.2), що підтверджується пунктом 1.2 Договору (а.с.7 т.1).
Згідно до умов Договору відповідач у вказаній справі взяв на себе зобов'язання збудувати об'єкт інвестуванняу встановленні цим Договором терміни згідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації відповідно до ДБН України(п.3.1 Договору інвестування ).
Позивач, як інвестор, взяв на себе зобов'язання провести оплату вказаного об'єкту інвестування у порядку, визначеному розділом 4 Договору.
20 вересня 2007 року АТ «КПМК-2» передало вказану квартиру у володіння ОСОБА_1 , що підтверджується копією акту прийому-передачі №276 від 20 вересня 2007 року (а.с.10 зворот). Будь яких недоліків у квартирі позивача, як об'єкті інвестування, при передачі сторонами не було виявлено та в акті не зазначено, що свідчить про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань по вказаному інвестиційному договору від 09 вересня 2005 року.
Не подано позивачем доказів про те, що в квартирі, як об'єкті інвестування, на час виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором інвестування або в подальшому були виявленні недоліки, пов'язані із виконанням відповідачем своїх зобов'язань по будівництву вказаного об'єкту інвестування.
Крім того, суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір в частині наявності підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди зазначив, що з копії акту (а.с.126) та фотокарток (а.с.14-15) вбачається, що у ванній кімнаті в квартирі позивача відвалилась плитка. Однак, в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що обвалення плитки перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з недоліками, допущеними в процесі будівництва багатоквартирного будинку. Ця обставина свідчить про те, що у АТ «КПМК-2» не виник обов'язок відшкодувати позивачу вартість ремонту. ОСОБА_1 навіть не подав жодного доказу на підтвердження того, що вартість вказаного ремонту становить 19073 гривні. Також суд зазначив, що в матеріалах цивільної справи відсутні також докази на підтвердження того, що позивач зазнав душевні переживання. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 не довів заподіяння моральної шкоди.
Вирішуючи вказаний спір у зазначеній частині зазначених позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем будь яких неправомірних дій/бездіяльності пов'язаних із пошкодженням майна позивача, а тому відмовив у задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції
Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 77ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Так, суд першої інстанції вирішуючи вказаний спір прийшов до висновку про не доведення позивачем наявності у його квартирі, яка була предмет (об'єктом) інвестування будь яких недоліків чи пошкоджень пов'язаних із будівництвом прийшов до суперечливого висновку про покладення на відповідача обов'язку щодо проведення будівельних та інших геолого-розвідувальних робіт пов'язаних із укріплення фундаменту житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому знаходиться квартира позивача.
При цьому суд, як обставини, якими підтверджується необхідність виконання вказаних робіт вказав науково-технічний звіт (будівельний аналіз) №07-17-ТЗ виконаний 14 липня 2017 року Державним підприємством «НДІБВ». Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, на чиє замовлення та за чий рахунок виконувалися вказані обстеження, вказаний звіт належним чином не оформлений та не містить відомостей щодо предмету договору між позивачем та відповідачем (квартири), а також не містить відповідних реквізитів (печаток та відомостей), а тому прийнятий судом з порушенням вимог ст. 76-78 ЦПК України.
Також колегією суддів враховується, що відповідач у справі, заперечуючи проти позову ОСОБА_1 подав до суду пояснення у справі та надав відповідні докази : дозвіл на виконання будівельних робіт №3 від 18 січня 2005 року; дозвіл на виконання будівельних робіт №91 від 04 грудня 2006 року; повторний висновок комплексної державної інвестиційної експертизи №112/2004/05 від 17 січня 2005 року; архітектурно-планувальне завдання №143/04, яке погоджено начальником управління містобудування та архітектури Бориспільського міськвиконкому від 05 травня 2004 року; Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 14 червня 2007 року ; висновок інженерно-геологічних умов площадки будівництва житлових будинків по вулиці Київський шлях в м. Бориспіль Київської області , якими підтверджується дотримання відповідачем ДБН України при здійснення будівництва житлового будинку АДРЕСА_4 та відсутності недоліків на час його введення в експлуатацію (а.с.174-225 т.1). Однак судом першої інстанції належної оцінки вказаним доказам в рішенні суду не надано.
З врахуванням викладених обставин апеляційний суд доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції про доведеність позивачем позову в частині зобов'язання відповідача виконати відповідні будівельні роботи, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення суду про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог як недоведених та безпідставних.
В іншій частині (відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди) рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року сторонами не оскаржувалося, а тому підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки апелянтом за подачу апеляційної скарги сплачено 2316 грн. судового збору, а позивач як споживач звільнений від сплати судових витрат , тому судові витрати, понесені ПрАТ «КПМК-2» за подання апеляційної скарги необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 76-78, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона №2», подану представником Орловим Володимиром Валерійовичемзадовольнити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити .
В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2018 року залишити без змін.
Компенсувати Приватному акціонерному товариству «Київська пересувна механізована колона №2» за рахунок держави сплачений судовий збір у розмірі 2316 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 13 березня 2020 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв