18 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 12 листопада 2019 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, в тому числі і на автомобіль «Fiat Tipo», д.н.з. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 та перебуває у користуванні ОСОБА_6 .
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині арешту зазначеного транспортного засобу та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого щодо арешту автомобіля «Fiat Tipo», д.н.з. НОМЕР_1 , відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що слідчий, в супереч вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, зокрема автомобіля, не надав доказів тих обставин, на які послався в клопотанні, а також не зазначив, мети такого обмежувального заходу. Вказані обставини, на думку представника, залишилися поза увагою слідчого судді, у зв'язку з чим постановлене ним рішення адвокат вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Слідчий суддя, на даній стадії кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, в тому числі іавтомобіля «Fiat Tipo», д.н.з. НОМЕР_1 , в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, СВ Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110070000404 від 31 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що 31 жовтня 2019 року, близько 17 год. 30 хв., ОСОБА_11 , спільно з двома невстановленими особами чоловічої статі, незаконно проникли до будинку АДРЕСА_1 , у той же час реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, погрожуючи фізичною розправою, відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 46 000 грн. та двома ноутбуками, що належали ОСОБА_12 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши останній майнової шкоди.
05 листопада 2019 року працівниками поліції, з метою виявлення та фіксування обставин вчиненого кримінального правопорушення, збереження майна, а також можливості використання вилучених предметів в якості речових доказів, проведено невідкладний обшук житла за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було встановлено, що до даного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_6 .
В подальшому були проведені оперативно-розшукові заходи направлені на встановлення місця перебування ОСОБА_6 .
В м. Києві по Броварському проспекті був зупинений автомобіль «Fiat Tipo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6
06 листопада 2019 року працівниками поліції, з метою виявлення та фіксування обставин вчиненого кримінального правопорушення, збереження майна, яке здобуте злочинним шляхом, а також можливості використання вилучених предметів в якості речових доказів, проведено невідкладний обшук зазначеного автомобіля, який належить ОСОБА_10 та перебуває у користуванні ОСОБА_6 .
Також, в ході досудового розслідування було встановлено, що вказаний автомобіль ймовірно є засобом вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого СВ Баришівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 від 06 листопада 2019 року автомобіль «Fiat Tipo», д.н.з. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного автомобіля слідчий зазначив, що метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що автомобіль «Fiat Tipo», д.н.з. НОМЕР_1 , є ймовірно засобом вчинення кримінального правопорушення, що вказує на його відповідність критеріям ст. 98 КПК України.
Таким чином, посилання апелянта на відсутність у арештованого майна ознак речового доказу спростовуються вище наведеними обставинами.
Спростовується вище зазначеним і посилання представника на ті обставини, що у клопотання слідчого не зазначено мети такого заходу забезпечення кримінального провадження.
За наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою його забезпечення.
У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Баришівського районного суду Київської області від 12 листопада 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, в тому числі і на автомобіль «Fiat Tipo», д.н.з. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 та перебуває у користуванні ОСОБА_6 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/192/2020 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_13
Доповідач: ОСОБА_1