12 березня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 761/44461/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5597/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Добровольської Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного інституту стратегічних досліджень на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Осаулова А.А., по справі за позовом ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу про скасування раніше встановленої надбавки до заробітної плати, -
У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 26 липня 2010 року відповідно до наказу №145-к його було прийнято на роботу до Національного інституту стратегічних досліджень на посаду завідувача адміністративно-господарського відділу. З 01 вересня 2014 року наказом №209-к його було призначено на посаду заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень.
Вказував, що 25 червня 2019 року між ним та виконуючим обов'язки директора інституту ОСОБА_2 відбулась відверта розмова, в якій ОСОБА_1 було озвучено своє негативне ставлення до фактів порушення зі сторони керівництва інституту прав працівників при їх преміюванні, незаконному стеженні за співробітниками, вимог при працевлаштуванні близьких родичів та інше.
06 серпня 2019 року та 07 серпня 2019 року завідувачем відділу кадрів ОСОБА_3 було підготовлено та надано виконуючим обов'язки директора інституту ОСОБА_2 доповідні записки про відсутність заступника директора ОСОБА_1 на робочому місці ( вул. Пирогова, 7-а, НОМЕР_2) з невідомих причин протягом робочого дня. 07 серпня 2019 року виконуючим обов'язки директора інституту ОСОБА_2 видано наказ №186-к «Про скасування надбавки», яким було скасовано з 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 , заступнику директора, раніше встановлену надбавку за високі досягнення у праці - у розмірі 50 % посадового окладу. З витягом з наказу №186-К від 07 серпня 2019 року його було ознайомлено 13 серпня 2019 року разом з отриманням копії витягу з наказу.
Звернув увагу на те, що факт присутності на роботі 05 серпня 2019 року та 06 серпня 2019 року підтверджується співробітниками інституту, представниками орендарів, що орендують приміщення в будівлі інституту, інформацією з технічних засобів інституту. Так, 06 серпня 2019 року перебуваючи на робочому місці в будівлі інституту за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 13, НОМЕР_1 отримав телефонне та електронне повідомлення від головного консультанта сектору контролю та діловодства ОСОБА_4 про надання пояснень щодо фактів, викладених в доповідній записці від 06 серпня 2019 року. Проте 06 серпня 2019 року у позивача виникла необхідність у медичній допомозі внаслідок безпідставних звинувачень у порушенні трудової дисципліни, тому він пішов на лікарняний.
Зазначав, що посилання в наказі від 07 серпня 2019 року №186-К на акти про факт відсутності на робочому місці від 05 серпня 2019 року, 06 серпня 2019 року є безпідставними, оскільки 05 серпня 2019 року з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. позивач знаходився на робочому місці з адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 13, НОМЕР_1, а 06 серпня 2019 року - перебував на лікарняному, що не може вважатись порушенням трудової дисципліни. Факти відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, які стали підставою видання наказу від 07 серпня 2019 року №186-К не перевірені та не підтверджені, видача наказу здійснена без отримання будь-якого письмового чи усного пояснення зі сторони ОСОБА_1 , тобто направлена на односторонній порядок приймання рішення з питань оплати праці.
За таких обставин, з урахуванням заяви про зміну предмета позову позивач просив визнати незаконним та скасувати в повному обсязі наказ виконуючого обов'язки директора Національного інституту стратегічних досліджень №186-К від 07 серпня 2019 року про скасування з 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 , заступнику директора, раніше встановленої надбавки за високі досягнення у праці - у розмірі 50% посадового окладу (а.с. 79).
10 грудня 2019 року заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень ОСОБА_9 направив до суду відзив на позовну заяву, на обґрунтування якого зазначив, що адміністративний корпус інституту та його юридична адреса знаходиться в м. Києві по вул. Пирогова 7-А, де заступнику директора інституту ОСОБА_1 надано робочий кабінет НОМЕР_2, в якому він був відсутній під час декількох робочих днів, що підтверджується відповідними актами про факт відсутності на робочому місці. Крім того, факт безпосередньої підлеглості посадових осіб інституту заступнику директора інституту ОСОБА_1 , що підтверджують його начебто присутність на робочому місці, свідчить про наявний конфлікт інтересів. Також зазначив, що саме право керівника, а не його обов'язок установлювати надбавку за високі досягнення у праці є правовстановлюючим фактом під час прийняття рішення щодо застосування додаткових доплат, передбачених ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці», окрім того, таке право керівника передбачено п.п. 12 п. 24 Статуту інституту і надає йому повноваження застосовувати до працівників інституту заходи матеріального заохочення за високу якість роботи. Таким чином, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 37-39).
03 січня 2020 року ОСОБА_1 направив до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що його фактичним робочим місцем також є кабінет № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 13 . Саме за вищезазначеною адресою 05 серпня 2019 року та 06 серпня 2019 року ОСОБА_1 перебував та виконував покладені на нього відповідним наказом обов'язки, а відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував закріплення за працівниками, в тому числі за ОСОБА_1 чітко визначеної адреси робочого місця та/або розподілу кабінетів в адміністративних будівлях. Також зазначав, що позивачем на підтвердження спростування підстав для винесення наказу №186-К від 07 серпня 2019 року про скасування встановленої раніше надбавки надано відповідну доказову базу у вигляді письмових доказів (пояснень фізичних осіб), що є належними, достовірними, достатніми та такими, що доводять протизаконність дій відповідача. Звертав увагу на те, що механізм встановлення надбавки за високі досягнення у праці та надбавки за виконання особливо важливої роботи не потребує жодних обґрунтувань та доведеності, а залежить від того чи скористався керівник наданим йому Постановою КМ України від 06 грудня 2017 року № 930 правом. З 01 липня 2019 року по 07 серпня 2019 року зауваження (як письмові, так і усні) на адресу ОСОБА_1 щодо несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи - відсутні, а факти відсутності на робочому місці відповідачем не перевірені та абсолютно не підтверджені. Зазначав, що безпідставним є посилання відповідача на наказ №149-К від 27 червня 2019 року, оскільки відповідно до змісту останнього зміни до штатного розпису вносились відносно умовної посади «заступник директора». А наказ №43 від 01 липня 2019 року було скасовано наказом №54 від 23 серпня 2019 року «Про розподіл обов'язків між членами дирекції Інституту» (а.с. 80-85).
13 січня 2020 року заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень ОСОБА_9 направив до суду заперечення на відповідь на відзив, на обґрунтування яких зазначив, що в інституті не передбачено надання декількох персональних робочих кабінетів для потреби заступника директора, одночасно, відповідачем наголошується, що всі підпорядковані заступнику директора ОСОБА_1 . структурні підрозділи та їх керівники, згідно наказу інституту про розподіл обов'язків, знаходяться у приміщенні за адресою: вул . Пирогова, 7-А, за цією ж адресою знаходиться робочий кабінет заступника директора ОСОБА_1 , що є його єдиним постійним робочим місцем. Також зазначив, що враховуючи те, що із заступника директора інституту ОСОБА_1 у зв'язку із скороченням його посади були зняті посадові (функціональні) обов'язки - немає жодних законних підстав для виплат додаткової заробітної плати, якою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що встановлено в порядку п. 2 постанови КМ України від 06 грудня 2017 року №930 (а.с. 98-102).
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу про скасування раніше встановленої надбавки до заробітної плати задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ виконуючого обов'язки директора Національного інституту стратегічних досліджень ОСОБА_2 №186-К від 07 серпня 2019 року про скасування з 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 , заступнику директора, раніше встановлену надбавку за високі досягнення у праці - у розмірі 50% посадового окладу. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Національного інституту стратегічних досліджень судовий збір в розмірі - 768,40 грн. (а.с. 113-118).
В апеляційній скарзі заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень ОСОБА_9 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким вимоги позивача визнати такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що передбачений чинним законодавством порядок встановлення доплат, надбавок, виплат визначено в постанові КМ України від 06 грудня 2017 року № 930, положеннями якої надбавка за високі досягнення у праці визначена як необов'язкова. Вказував, що право директора розпоряджатися коштами інституту визначено в пп. 14 п. 24 Статуту Інституту, а також закріплене і в ст. 51 Бюджетного кодексу України та за умови відсутності в оригіналі тексту постанови КМ України від 06 грудня 2017 року №930 слова «лише» - позбавляє ознак виключності в процедурі із зняття надбавки за несвоєчасне виконання завдань, погіршення якості роботи, порушення трудової дисципліни. Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що згідно з наказом від 29 жовтня 2018 року №67 «Про розподіл обов'язків між членами дирекції Інституту», який діяв на момент винесення оскаржуваного наказу, заступник директора ОСОБА_1 мав відповідні обов'язки, однак дана обставина не відповідає дійсності, так як судом першої інстанції не встановлено та жодним чином не відображена в оскаржуваному судовому рішенні позиція відповідача, який надав до суду копію наказу інституту від 01 липня 2019 року №43, яким були внесені зміни до розподілу обов'язків між членами дирекції, якими з заступника директора інституту ОСОБА_1 були зняті всі обов'язки. Зазначав, що працівники інституту ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на момент оскарження були підлеглими позивача, а їх свідчення у письмовому вигляді про присутність 05 та 06 серпня 2019 року заступника директора ОСОБА_1 у приміщенні інституту за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 13, не є належними доказами. Звернув вагу на те, що жодних дій, направлених на те, щоб повідомити керівництво про свою відсутність на своєму робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-А, каб. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не вжив, натомість, із змісту його доповідної записки ввечері 06 серпня 2019 року звернувся за медичною допомогою і з 06 серпня 2019 року перебував на лікарняному. Крім того, суд першої інстанції при вирішенні питання по суті не зазначено точної грошової суми, присудженої до стягнення (а.с. 121-137).
Позивач ОСОБА_1 подав до суду відзив в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (а.с. 149-155).
У судовому засіданні представник Національного інституту стратегічних досліджень - Шутович В.В. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Дорошенко Ю.В. заперечували проти скарги і просили її відхилити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази порушення позивачем трудової дисципліни 05 та 06 серпня 2019 року, оскільки позивач перебував на робочому місці у приміщенні інституту за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 13 та передбачені законодавством підстави для видання відповідачем оспорюваного наказу про позбавлення позивача надбавки, виплата якої здійснювалась щомісячно.
Колегія суддів погодилася з таким висновком суду виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 працює в Національному інституті стратегічних досліджень на посаді заступника директора Інституту (а.с. 68-73).
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначена юридична адреса Національного інституту стратегічних досліджень: м. Київ, вул. Пирогова, 7-А (а.с. 40).
Згідно з витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна Національний інститут стратегічних досліджень включає наступні об'єкти: будинок інституту (м. Київ, вул. Пирогова, 7-А), гараж (м. Київ, вул. Пирогова, 7-А), адміністративна будівля (м. Київ, бульв. Чоколівський, 13), адміністративно-гаражна будівля (м. Київ, бульв. Чоколівський, 13) (а.с. 86).
Відповідно до наказу директора Національного інституту стратегічних досліджень Р. Павленко від 29 жовтня 2018 року №67 «Про розподіл обов'язків між членами дирекції Інституту», згідно п.п. 1.6. п. 1 заступник директора ОСОБА_1 у відповідності до покладених на нього обов'язків, серед іншого, забезпечує адміністративно-господарську діяльність Інституту, здійснює загальне керівництво діяльністю визначених відділів, координує діяльність планово-економічного відділу, організовує фінансово-господарське забезпечення інституту, укладає договори з питань матеріально-технічного і фінансово-господарського забезпечення Інституту, контролює виконання планів заходів щодо забезпечення охорони праці, пожежної безпеки та ін. (а.с. 62-65).
Наказом виконуючого обов'язки директора Національного інституту стратегічних досліджень ОСОБА_2 від 27 червня 2019 року №149-К «Про внесення змін до штатного розпису» з 01 липня 2019 року внесено зміни до штатного розпису Інституту, зокрема, згідно з п. 1.1. у дирекції виведено посаду «заступник директора» з посадовим окладом - у розмірі 19 760,00 грн. на місяць (а.с. 61).
Наказом виконуючого обов'язки директора Національного інституту стратегічних досліджень ОСОБА_2 від 01 липня 2019 року № 43 «Про внесення змін до розподілу обов'язків між членами дирекції Інституту» внесено зміни до наказу від 29 жовтня 2018 року №67, яким виключено п.п. 1.6. п. 1 «Заступник директора ОСОБА_1» (а.с. 66-67).
Наказом директора Інституту О.Литвиненко від 23 серпня 2019 року №54 визнано такими, що втратили чинність накази від 29.10.2018 року № 67, від 01.03.2019 року № 25 та від 01.07.2019 року № 43, цим же наказом затверджені посадові обов'язки заступників директора Інституту, у тому числі заступника директора - ОСОБА_1(а.с. 88-93).
Згідно з наказом директора Інституту О.Литвиненко від 11 листопада 2019 року №77 «Про розподіл обов'язків між членами дирекції Інституту» визнано такими, що втратили чинність накази директора Інституту від 23 серпня 2019 року №54, від 06 вересня 2019 року №62, від 24 вересня 2019 року №67. Встановлено порядок виконання обов'язків заступників директора та ученого секретаря Інституту згідно з додатком 2, де в п. 3 містяться посадові обов'язки заступника директора Інституту - ОСОБА_1 (а.с. 68-73).
06 серпня 2019 року (вх. №34-27/16) та 07 серпня 2019 року (вх. №34-27/17) завідувачем відділу кадрів ОСОБА_3 було підготовлено та надано виконуючому обов'язки директора Інституту ОСОБА_2 доповідні записки про відсутність заступника директора ОСОБА_1 на робочому місті (вул. Пирогова, 7-а, НОМЕР_2) з невідомих причин протягом робочого дня (а.с. 17, 22).
Про факт відсутності ОСОБА_1 на робочому мсці за адресою вул. Пирогова, 7-а, НОМЕР_2 складено відповідні акти від 05 серпня 2019 року та 06 серпня 2019 року, які підписані завідувачем відділу кадрів ОСОБА_11 , головним консультантом відділу кадрів ОСОБА_17 та головним консультантом відділу кадрів ОСОБА_18 (а.с. 18-21, 23-26).
Наказом від 07 серпня 2019 року №186-К «Про скасування надбавки» виконуючого обов'язки директора Національного інституту стратегічних досліджень ОСОБА_2 скасовано з 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 , заступнику директора, раніше встановлену надбавку за високі досягнення у праці - у розмірі 50% посадового окладу. З даним наказом позивача ознайомлено 13 серпня 2019 року (а.с. 27).
Зазначені підстави наказу: п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 №930 «Питання оплати праці працівників Національної академії державного управління при Президентові України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України, посади яких не належать до посад державної служби» (із змінами); акти про факт відсутності на робочому місці від 05 серпня 2019 року, 06 серпня 2019 року.
13 серпня 2019 року ОСОБА_1 надав виконуючому обов'язки директора Національного інституту стратегічних досліджень ОСОБА_2 доповідну записку про факт присутності на робочому місці. В доповідній записці зазначив, що протягом всього робочого дня 05 серпня 2019 року (з 9.00 год. по 20.00 год.) та 06 серпня 2019 року (з 09.00 год. по 15.30 год.) знаходився на роботі за адресою: м . Київ, бульв. Чоколівський, 13 та відповідно до обов'язків за посадою займався обстеженням технічного стану будівель, споруд, інженерних мереж, визначенням переліку робіт з їх утримання. Про відправлення на робочу електронну пошту доповідної записки завідувача відділу кадрів від 06 серпня 2019 року йому було повідомлено головним консультантом сектору контролю і діловодства ОСОБА_4 по телефону 06 серпня 2019 року о 15.12 год. (а.с. 28-29).
Згідно з частинами другої, третьої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до змісту статті 2 Закону України "Про оплату праці" у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно положень Закону України "Про оплату праці" надбавка є одним із видів додаткової заробітної плати і не відноситься до основної заробітної плати, не носить обов'язкового характеру і виплачується за особливі умови праці або за трудові успіхи чи винахідливість працівника.
При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбаченими цими актами.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2790цс16, та у постанові від 26 грудня 2019 року у справі 641/8415/17.
Так, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 № 930 надано право керівникам Національної академії державного управління при Президентові України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України в межах затвердженого фонду оплати праці установлювати працівникам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови: а) надбавку за високі досягнення у праці - в розмірі до 50% посадового окладу; б) надбавку за виконання особливо важливої роботи - в розмірі до 50% посадового окладу.
У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи та порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або їх розміри зменшуються.
За змістом вищенаведених вимог законодавства, позбавлення виплат такої надбавки (або зменшення її розміру) мало б відбуватись лише у випадках і за умов, передбачених положеннями пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 № 930.
Наказом виконуючого обов'язки директора Національного інституту стратегічних досліджень № 186-К від 07 серпня 2019 року було скасовано з 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 , заступнику директора Інституту, раніше встановлену надбавку за високі досягнення у праці - у розмірі 50% посадового окладу. Підставою видання наказу зазначено: п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 № 930; акти про факт відсутності на робочому місці від 05 серпня 2019 року, 06 серпня 2019 року.
На підтвердження присутності 05 серпня та 06 серпня 2019 року на робочому місці, позивач посилався на виконання посадових обов'язків в приміщенні Національного інституту стратегічних досліджень за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 13. При цьому додав до доповідної записки керівнику відповідача пояснювальні записки, у т.ч. від працівників Інституту: ОСОБА_6 (провідного інженера відділу інформаційно-комп'ютеризованих систем), ОСОБА_14 (головного наукового співробітника відділу воєнної та воєнно-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень), ОСОБА_7 (робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків адміністративного-господарського відділу Національного інституту стратегічних досліджень) та ОСОБА_8 (заступника завідувача адміністративного-господарського відділу Національного інституту стратегічних досліджень) від 07 серпня 2019 року про те, що 05 та 06 серпня 2019 року заступник директора Інституту ОСОБА_1. був присутній в приміщеннях Інституту за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 13 (а.с. 11-16).
Цих обставин відповідач в районному суді не заперечував і не спростував, про допит вищевказаних працівників відповідача як свідків в суді не заявляв.
В суді апеляційної інстанції представник відповідача - Шутович В.В . не заперечував того, що Національний інститут стратегічних досліджень включає наступні об'єкти: будинок інституту (м. Київ, вул. Пирогова, 7-А), гараж (м. Київ, вул. Пирогова, 7-А), адміністративна будівля (м. Київ, бульв. Чоколівський, 13), адміністративно-гаражна будівля (м. Київ, бульв. Чоколівський, 13) та, на пропозицію апеляційного суду надати докази, пояснив про відсутність наказу (розпорядження) відповідача, які б підтверджували факт закріплення за позивачем робочого місця в будинку за адресою м. Київ, вул. Пирогова, 7-а, НОМЕР_2 про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. (а.с. 164-166).
Доводи апелянта про видання наказу від 27 червня 2019 року № 149-к про скорочення посади позивача і наказу від 01 липня 2019 року № 43, яким був виключений пункт, що встановлював перелік обов'язків позивача, суд апеляційної інстанції визнав неспроможними і відхилив, оскільки таких підстав виданий відповідачем і оспорюваний позивачем наказ від 07 серпня 2019 року № 186-К не містить.
При цьому, наказ від 27 червня 2019 року № 149-к не містить зазначення про майбутнє скорочення саме посади позивача, а до суду не надано доказів ознайомлення позивача із зазначеним наказом та наказом від 01 липня 2019 року № 43 та (або) дотримання відповідачем положень ст. 49-2 КЗпП України щодо попередження працівника не пізніше ніж за два місяці про наступне вивільнення.
Крім того, судом першої інстанції враховано і відповідач цього не заперечував, що в подальшому посада позивача не визначалась, як така, що підлягає скороченню, наказом відповідача від 23 серпня 2019 року № 54 наказ від 01 липня 2019 року № 43 був визнаний таким, що втратив чинність, а наказами відповідача від 23 серпня 2019 року № 54 та від 11 листопада 2019 року № 77 позивачу ОСОБА_1 були затверджені посадові обов'язки як заступнику директора Інституту (а.с. 61-73).
Отже, суд першої інстанції за недоведеності відповідачем обставин, що мають значення для справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі ст. 141 ЦПК України суд першої інстанції обґрунтовано вирішив питання розподілу судових витрат за розгляд справи районним судом, понесені відповідачем судові витрати у вигляді сплати судового збору за розгляд справи апеляційним судом відшкодуванню за рахунок позивача не підлягають (а.с. 133).
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу Національного інституту стратегічних досліджень - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 січня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 13 березня 2020 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
В.М. Ратнікова
О.В. Борисова