Головуючий у суді першої інстанції: Панченко О.М.
Єдиний унікальний номер справи № 754/16527/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5061/2020
Іменем України
12 березня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мережко М.В.,
суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року відкрито провадження у справі.
За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 20 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку зі сплатою судового збору не в повному обсязі.
Судом встановлено, що позивачем визначена ціна позову в розмірі 4 230 405 грн. Звертаючись з позовною заявою до суду, ОСОБА_1 було сплачено судовий збір на суму 5 763,00 грн. А відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір на суму 3 842,00 грн.
Обґрунтовуючи залишення позову без руху, суддя зазначив, що відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На виконання вимог ухвали суду від 20 листопада 2019 року, 27 грудня 2019 року позивач подала заяву про усунення недоліків позовної заяви, з додатками (позовна заява в новій редакції, копії висновків про вартість об'єкта незалежної оцінки транспортних засобів, витяг з ЄДРСР ухвали судді Деснянського районного суду м. Києва від 03 червня 2019 року, в двох екземплярах).
ОСОБА_1 в новій редакції свого позову вказувала, що суму судового збору (5 763,00 грн) було розраховано відповідно до платіжного доручення сформованого на сайті Судової влади України. А тому, вважає, що судовий збір вірно сплачений нею на суму 5 763,00 грн та доплаті не потребує.
В подальшому, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суддя обґрунтовував це тим, що ОСОБА_1 не виконала вимоги ухвали суду від 20 листопада 2019 року в частині доплати судового збору, що унеможливлює відкриття провадження у справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
У новій редакції свого позову позивач вказувала, що Деснянським районним судом м. Києва розглядається інша справа (№ 754/7867/19) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. На підставі цього, ОСОБА_1 вважає, що сплачений нею судовий збір у розмірі 5 763,00 грн доплаті не потребує, оскільки за подачу позовної заяви про поділ спільного майна подружжя судовий збір розраховується відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Такі доводи апелянта відхиляються колегією суддів як необґрунтовані, оскільки ґрунтуються на власному тлумаченні апелянтом норм законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 не заявляла вимог про розірвання шлюбу чи про поділ майна при розірванні шлюбу. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просила суд здійснити поділ майна подружжя та визнати за нею право власності на частину майна, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо розрахунку судового збору за подачу даної позовної заяви відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: за подання до суду позовної заяви майнового характеру.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував скрутне матеріальне становище позивача, оцінюються колегією суддів критично, оскільки жодних доказів на підтвердження свого матеріального становища позивач суду не надала.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказана ухвала є законною та обґрунтованою, ухваленою на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: С.М. Верланов
С.І. Савченко