ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 березня 2020 року м. Київ № 640/3756/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3
до 1. Головного управління ДПС у м. Києві, 2. Державної податкової служби у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві
про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві, з вимогами:
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві вести облік дитини, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, ім'ям та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації);
- зобов'язати Державну податкову службу у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві вести облік дитини, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, ім'ям та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації);
- зобов'язати Державну податкову службу у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві зробити у паспорті дитини на сторінці 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового кодифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою;
- зобов'язати Державну податкову службу у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві не вносити про дитину інформацію до Державного реєстру фізичних осіб- платників податків;
- заборонити Головному управлінню ДПС у м. Києві та її наступним правонабувачам накопичувати, зберігати, використовувати, розповсюджувати та передавати іншим особам персональні дані дитини.
- зобов'язати Державну податкову службу у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві знищити всю інформацію щодо дитини, яка зберігається та обробляється в базах даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, в інших базах даних та електронних реєстрах Державної податкової служби України.
Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (в редакції на час подання позову до суду) (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.
Даний позов містить шість вимог немайнового характеру.
В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі по 840,80 грн за вимоги немайнового характеру (загальна сума, що підлягає сплаті за подання даного позову - 5044,80 грн).
Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору у належному розмірі позивачами до позовної заяви не додано, натомість в позивачами надано клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №3674-VІ судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Пунктом 14 ч.2 ст.3 Закону №3674-VІ встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Частина 2 ст.3 Закону №3674-VІ чітко розмежовує поняття «заява» та «позовна заява». Тому цією статтею не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ, оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені п.9 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ.
Таким чином, Закону №3674-VІ не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору. Тому позивачі не вважаються особами, які звільняються від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 року у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 року у справі 754/16008/17.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що клопотання позивачів щодо звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У ст.94 КАС України вказано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАС України).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст.94 КАС України).
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС України).
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.94 КАС України).
Всупереч вказаним нормам позивачем додано до позовної заяви неналежним чином засвідчені копії письмових доказів, а саме, надані копії не відповідають вимогам ч.5 ст.94 КАС України.
Крім того, у п.11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаної норми, позивачем не додано до позовної заяви власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 5044,80 грн (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101); засвідчених відповідно до ч.5 ст.94 КАС України копій письмових доказів; власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 залишити без руху.
2. Встановити позивачам п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивачів про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська